12.3 Старт другого року навчання.

— Ну що, новий рік навчання, вітаю тебе...

Пробурмотіла я сама собі, змушуючи себе піднятися з ліжка.

Настрій був дивний.

З одного боку, я була рада повернутися до навчання.

З іншого — серце ще залишилося поруч з Ельріаном.

Швидко зібравшись, я одягнула нову форму другого курсу й попрямувала на урочисту лінійку.

На центральній площі академії вже зібралися студенти.

Тисячі студентів.

Нові обличчя.

Нові голоси.

Нові емоції.

Першокурсники озиралися навколо з таким самим захопленням, як колись я.

Хтось нервував.

Хтось радів.

Хтось уже намагався знайти друзів.

Я мимоволі усміхнулася.

Рік тому я теж стояла тут.

Розгублена.

Налякана.

І зовсім не розуміла, куди потрапила.

А тепер...

Тепер я вже знала дороги між корпусами.

Знала викладачів.

Знала, де найкраща кава в їдальні.

І навіть знала, яких старшокурсників краще обходити десятою дорогою.

Я змінилася.

Стала сильнішою.

Дорослішою.

Впевненішою.

Навіть хаос усередині мене вже не здавався таким страшним.

На сцену вийшов ректор.

Його голос, підсилений магією, рознісся над усією територією академії.

Він говорив про новий навчальний рік.

Про відповідальність.

Про силу.

Про майбутнє.

Студенти слухали уважно.

Дехто навіть записував.

Я ж більше дивилася навколо.

Спостерігала.

Порівнювала.

Все ніби залишилося таким самим.

І водночас стало зовсім іншим.

Тому що змінилася я сама.

Коли промова завершилася, площу наповнили оплески.

Студенти почали розходитися.

Хтось поспішив до друзів.

Хтось — на заняття.

Хтось — до гуртожитку.

Я трохи постояла на місці.

Потім тихо зітхнула.

— Ну що ж...

Попереду був другий курс.

Нові проблеми.

Нові пригоди.

І, знаючи моє життя, нові катастрофи.

Від цієї думки я навіть усміхнулася.

Розвернувшись, я неспішно попрямувала до свого крила.

Хотілося побути наодинці.

Розкласти нові підручники.

Подивитися розклад.

Можливо, написати листа Ельріану через браслет.

Я вже майже дійшла до свого поверху, коли академічний навігатор на зап'ясті тихо засвітився.

Повідомлення від ректора Деміра.

Я здивовано відкрила його.

«Адо, після обіду зайди до мене в кабінет. Є одна дуже цікава новина щодо другого курсу.»

Я підозріло примружилася.

За весь час навчання я зрозуміла одну просту річ.

Якщо дорослі кажуть:

"У мене для тебе цікава новина"

то це майже завжди означає проблеми.

Великі проблеми.

І щось мені підказувало, що другий курс вирішив не змушувати мене довго чекати на свої пригоди.

— Треба йти, так треба йти...

Бурмочучи собі під ніс, я допила каву й попленталася до адміністративного корпусу.

Якщо чесно, цікавість мене просто з'їдала.

Повідомлення від ректора серед навчального дня — це або дуже добре, або дуже погано.

Третього варіанта зазвичай не існувало.

Дорогою я зустріла кількох знайомих.

Олівера.

Мелінду.

Ще кількох студентів із потоку богів.

І тут помітила дивну річ.

Усі вони йшли в тому самому напрямку.

— Вас теж викликали? — запитала я.

— Так, — кивнула Мелінда.

— Куратор написав терміново з'явитися.

— І мені, — додав Олівер.

Я насупилася.

Мені ж повідомлення прийшло від самого ректора.

Хоча...

Він же тепер не тільки мій батько, а й ректор академії.

Мабуть, просто поєднав приємне з корисним.

Коли ми зайшли до великої аудиторії для нарад, я зрозуміла, що справа серйозніша, ніж здавалося.

У приміщенні вже сиділо близько тридцяти студентів.

Я уважно оглянулася.

І завмерла.

Тут були тільки ті, хто володів силою творця.

Боги.

Напівбоги.

Творці.

Спадкоємці світотворчих родів.

Жодного випадкового студента.

— Ого...

Я тихенько присвиснула.

Навіть Мелінда виглядала здивованою.

Попереду стояли декілька викладачів.

Містер Гердерік.

Міс Торіс.

Ще кілька незнайомих наставників.

А в центрі залу стояв Демір.

Уже не декан.

Ректор Академії Творення.

Коли всі зайняли місця, він підняв руку.

Розмови одразу стихли.

— Вітаю студентів другого та старших курсів потоку творців.

У залі стало зовсім тихо.

— Як вам уже відомо, Рада Творців внесла значні зміни до освітньої програми Академії.

По рядах пробіг легкий шум.

Мені це вже не подобалося.

Зазвичай слова "значні зміни" нічого хорошого не означають.

— Починаючи з цього року, змінюється не лише розклад.

Шум посилився.

— Змінюється сама система навчання.

Тепер усі вже почали переглядатися між собою.

Я теж.

— Через останні події у багатьох світах було встановлено, що класична система підготовки творців є недостатньою.

Оце вже цікаво.

— Тому частина навчання переноситься за межі академії.

Зал вибухнув голосами.

— Тиша!

Один голос Деміра змусив усіх миттєво замовкнути.

— Відтепер кожен студент потоку творців отримає навчальний світ.

Запала мертва тиша.

— Що?..

Цього разу питання вирвалося навіть у мене.

Демір кивнув.

— Саме так.

На другому курсі кожен із вас отримає нестабільний молодий світ для спостереження та розвитку.

На третьому курсі — право втручання.

На четвертому — право зміни законів.

На п'ятому — створення власного повноцінного світу.

Я відчула, як серце починає битися швидше.