10. Застінки королівських магів. Таємна організація про яку всі знають але вона таємна.

А тим часом у різних кінцях столиці відбувались події та розмови що змінять життя Ади докорінно.

У королівському магічному департаменті

Старий архімаг довго мовчав, дивлячись на розкладені на столі результати перевірок. Папери не давали йому того, чого він очікував — жодної логічної зачіпки, жодного сліду класичного магічного опору.

— “Тлін” не залишає шансів на варіанти… — тихо сказав він, більше самому собі, ніж присутнім.

Молодший маг стояв осторонь, не наважуючись перебивати.

— Але вона не просто вижила, — продовжив архімаг після паузи. — Вона навіть не зазнала впливу.

Він підняв погляд, і в ньому вже не було скепсису — лише холодна оцінка.

— Це не артефактний захист. І не щасливий збіг.

Пальці повільно постукали по столу.

— Це означає, що ми маємо справу з чимось, що виходить за межі відомої структури магії.

Він зробив коротку паузу, ніби формулюючи вирок.

— Дізнатися все. По походженню, по зв’язках, по доступу до ресурсів.

Його голос став нижчим.

— Якщо вона справді така, як показує цей інцидент… її не можна ігнорувати. І не можна залишати поза контролем.

Підземний кабінет Ордену Тіней

Світло кристалів було нерівним, холодним, ніби саме повітря тут не мало права бути теплим. Карта академії лежала на столі, вкритому тонким шаром пилу, який ніхто не наважувався прибирати повністю.

Жінка в масці не відривала погляду від однієї точки.

— Закляття мало спрацювати миттєво, — сказала вона спокійно.

Голос із тіні відповів не одразу.

— Воно спрацювало. Але не на неї.

Тиша стала густішою.

Жінка повільно нахилила голову.

— Отже, ми маємо аномалію.

Вона не ставила це під сумнів — вона констатувала.

— Аномалії або виправляють, або використовують, — додав інший голос.

Маска ледь повернулась у його бік.

— І ти пропонуєш що?

Коротка пауза.

— Не поспішати.

Жінка ледь звузила погляд.

— Вона в академії. Під захистом. Поки що.

Її пальці повільно провели по карті, зупинившись там, де позначена була головна будівля.

— Ми не знаємо, що саме вона таке.

Вона підняла голову.

— А все, що ми не розуміємо, рано чи пізно починає нас знищувати… або робить нас залежними.

Пауза.

— Спостерігати, — вирішила вона нарешті. — І підготувати варіанти.

Голос із тіні злегка змінився:

— Якщо вона стане нестабільною?

Жінка не вагалась.

— Тоді ми вирішимо, кому належить її хаос.

І кристали над картою на мить зблиснули яскравіше, ніби реагуючи на саму думку про це.

Як на диво основна думка їх збігалася що потрібно спостерігати, та пробувати спершу домовитись мирно про співпрацю з Адою. А вже потім якщо миру не вийде то можна натиснути жорстокішу а точки болю завжди знайдуться.

Королівський магічний департамент

Нарада проходила у внутрішньому залі без вікон — там, де не працювали підслуховуючі артефакти й не проникала чужа магія. За довгим столом сиділи лише ті, хто мав доступ до закритих протоколів корони.

Старий архімаг повільно переглядав досьє Ади.

Походження. Навчання. Інцидент із “Тліном”. Раптове зростання сили. Зв’язок із родом д’Аркейн.

Кожен пункт робив ситуацію складнішою.

— Якщо вона залишиться під контролем ректора, — заговорив один із магів, — то фактично корона втратить прямий вплив на носія такої сили.

Архімаг не відповів одразу.

— Едвард д’Аркейн занадто незалежний, — тихо сказав інший. — Він не віддасть її добровільно.

— Вона не річ, щоб її “віддавали”, — сухо зауважила жінка-магістр.

У відповідь пролунала лише коротка тиша.

Тому що всі в цій кімнаті чудово розуміли: питання давно вже стояло не морально.

А політично.

Архімаг нарешті відклав папери.

— Є два шляхи, — спокійно промовив він. — Отримати її лояльність… або її залежність.

Кілька людей мовчки переглянулись.

— Поясніть.

— Якщо дівчина емоційно прив’язана до академії та свого нового роду, значить, потрібно створити ситуацію, де саме корона стане її гарантом стабільності.

— Ви хочете зробити її придворним магом?

— Ні, — архімаг повільно похитав головою. — Це занадто примітивно.

Він трохи нахилився вперед.

— Але якщо вона увійде до одного з королівських родів через союз або шлюб… ситуація зміниться.

У кімнаті запала важка тиша.

— Ви пропонуєте прив’язати носія сили Жниці до аристократії?

— Я пропоную інтегрувати проблему в систему раніше, ніж вона стане загрозою для системи.

Один із молодших магів тихо озвався:

— А якщо вона вже має прихильність до когось?

Архімаг спокійно відповів:

— Почуття молодих людей нестабільні. Особливо якщо правильно впливати на обставини.

Його голос був рівний.

Ніби вони обговорювали політичний контракт, а не чуже життя.

— Поки що діяти м’яко, — продовжив він. — Спостереження. Контакт. Пропозиції співпраці.

Пауза.

— Але підготувати кандидатів серед молодших королівських гілок.

Підземний кабінет Ордену Тіней

Тут розмова була значно прямішою.

Жінка в масці стояла біля чорного столу, на якому світилась проєкція магічних потоків столиці.

Одна лінія пульсувала сильніше за інші.

Академія.

— Королівські маги вже почали рухатись, — тихо сказав чоловік із тіні.

Жінка ледь усміхнулась під маскою.

— Звісно почали. Вони завжди намагаються посадити небезпечне створіння на ланцюг із золота.

— А ми?

Вона підняла руку, і проєкція змінилась.

Тепер у центрі була не академія.

А сама Ада.

— Ми не будемо прив’язувати її до системи, — сказала вона. — Ми дамо їй причину самій від неї відвернутись.