Ранок в Академії Арканум завжди починався однаково — шумом, кроками в коридорах і відчуттям, ніби весь замок прокидається разом із магією.
Ада вже звикла до цього за кілька днів, але сьогодні повітря здавалося іншим. Напруженим.
Ліра застібала форму, стоячи перед дзеркалом.
— Якщо сьогодні нас знову щось підпалить — це не я, — серйозно сказала вона.
— Ти навіть не намагалася виправдатись, — відповіла Ада, поправляючи манжети своєї нової форми з синьо-зеленими візерунками.
— Бо я чесна.
Головна лекційна зала була заповнена першокурсниками. Над сценою висів великий магічний символ Академії, який повільно змінював форму.
На підвищенні стояв магістр Вальтер.
— Сьогодні ви починаєте справжнє навчання, — його голос лунав чітко. — І перше, що ви повинні зрозуміти: магія не ділиться на сильну і слабку. Вона ділиться на контроль і хаос.
У залі стало тихо.
— Перший обов’язковий предмет — Загальна магія.
На екрані за його спиною з’явилися руни.
— Основи енергії, захисту, заклять і безпечного використання сили. Без цього вас не допустять до жодної практики.
Ада ковтнула повітря.
Ліра тихо прошепотіла:
— “Безпечного використання” в цій школі звучить оптимістично.
Після лекції першокурсників вивели на великий внутрішній двір.
Там уже чекали наставники факультетів.
Магістр Вальтер знову підняв руку.
— Наступний етап — розподіл по потоках.
Над двором з’явились магічні символи:
💧 Вода
🔥 Вогонь
🌿 Земля
🌬 Повітря
✨ Цілителі
🍃 Зільвари
— Кожен з вас буде визначений за природним резонансом магії.
— І це ще не все, — додав інший магістр, виходячи вперед. — Ви можете обрати додатковий напрямок навчання.
На повітрі з’явилися нові символи:
⚒ Артефактори
🧪 Зільєвари
— Це факультативні потоки, — пояснив він. — Якщо у вас є схильність, ви можете записатися додатково. Але пам’ятайте: подвійне навчання — подвійне навантаження.
У натовпі одразу почалися обговорення.
— Я піду в артефактори! — Я в зільєвари! — Я ледве один потік переживу…
Ліра нахилилась до Ади:
— Якщо ти підеш в артефактори, я офіційно відмовляюсь тебе знати.
— Я навіть не знаю, що це…
— І добре.
Розподіл почався.
Один за одним студенти підходили до магічного кола, і символи визначали їхній потік.
— Вогонь! — Земля! — Повітря! — Цілителі! — Зільвари!
Коли черга дійшла до Ади, світ навколо ніби затих.
Синя магія води піднялась навколо неї…
І знову з’явився зелений відтінок.
Два потоки не боролись — вони сплелися.
Сяйво стало синьо-зеленим.
Магістр Вальтер напружився.
— Водний потік… і цілительський.
Поруч хтось прошепотів:
— Двопотокова…
— Це рідкість, — холодно сказав Вальтер. — Дуже рідкісне явище.
Ліра радісно вхопила Аду за руку:
— Я ж казала, ти не нудна!
Після розподілу наставник знову заговорив:
— Ті, хто бажає додаткове навчання — підходять після занять і подають заявку. Артефакторика та зільєварство доступні з першого курсу, але тільки за наявності схильності.
— Тобто я можу стати… кимось ще? — тихо спитала Ада.
— Тут усі стають “кимось ще”, — усміхнулась Ліра. — Це ж Арканум.
Ада подивилась на свої руки.
Синє і зелене світло на мить знову ледь помітно з’явилось між пальцями.
І цього разу вона вже не відвела погляд.
Перші пари почались одразу після розподілу. Студентів розвели по корпусах, і в коридорах Академії знову стало гамірно.
Ада з Лірою потрапили на заняття із Загальної магії. Аудиторія була кругла, з високими вікнами, крізь які падало м’яке ранкове світло. На столах вже лежали кристали для практики.
— Сьогодні ви навчитесь відчувати свою магію, — сказав викладач. — Не керувати, не атакувати. Просто слухати її.
Учні почали пробувати. У когось з’являлись іскри, у когось — слабкі потоки світла.
Ада заплющила очі.
Вона відчула воду першою. Спокійну, глибоку, як дихання моря. А поруч — інше відчуття, м’яке й тепле, зелене, як свіжа трава після дощу.
Вони не боролись. Вони ніби існували разом.
Коли Ада розплющила очі, на її долонях повільно крутились два тонкі потоки світла — синій і зелений.
— Дуже добре, — спокійно сказав викладач. — Контроль є.
Ліра, яка сиділа поруч, тихо свиснула.
— Ти зараз виглядаєш як проблема для всіх майбутніх іспитів.
Після загальної магії їх перевели до практичних класів за потоками. Аду направили до водного потоку та цілителів.
Цілительський клас виявився теплим і затишним. На столах стояли котли, сушені трави, пляшечки з різнокольоровими рідинами.
— Сьогодні базове зілля зцілення, — сказала викладачка. — Нічого складного. Просто слухайте інструкцію.
Ада слухала уважно. Вона різала трави, змішувала інгредієнти, обережно відчуваючи їхню енергію. Коли вона торкнулась води в котлі, магія сама ніби відгукнулась.
Синє світло м’яко розійшлося по рідині, а зелене переплелось із ним.
Зілля в котлі засяяло.
— У тебе… виходить дуже чисто, — здивовано сказала викладачка, підходячи ближче.
Ада обережно взяла флакон, який їй видали для проби. Рідина всередині була прозора, з легким блакитно-зеленим відтінком.
— Я не знаю, як я це зробила, — тихо сказала вона.
— Це не “як”, — відповіла викладачка. — Це твій природний потік.
Після заняття кілька студентів ще довго обговорювали її результат. Ада ж мовчки дивилась на свій флакон.
Ліра підійшла ззаду й зазирнула через плече.
— Ти ж розумієш, що це ненормально?
— Я починаю звикати, — відповіла Ада.
— Це погано.
— Чому?
— Бо тоді ти почнеш робити це частіше.
Ада на мить задумалась.