Я не дозволю тобі зникнути

Розділ 5.

— Драко!
Гаррі кинувся до нього.
Мелфой стояв посеред підземного залу, зігнувшись від болю. Чорні прожилки повільно розповзалися від символу на його зап’ясті, піднімаючись уздовж руки.
Його дихання стало уривчастим.
— Не підходь… — прошепотів він.
— Що з тобою?
— Гаррі, відійди!
Драко різко відштовхнув його магією.
Гаррі впав на кам’яну підлогу.
— Мелфой, припини!
— Я не можу контролювати це!
Його голос пролунав так відчайдушно, що Гаррі завмер.
Він ніколи не чув, щоб Драко говорив таким тоном.
Чорна магія огорнула слизеринця. Його паличка випала з руки, а на обличчі з’явився вираз справжнього жаху.
— Гаррі… — тихо промовив він.
Це було останнє, що Гаррі почув перед тим, як Драко впав.
— ДРАКО!
Гаррі опустився поруч із ним.
— Драко, прокинься!
Він схопив його за плечі.
Мелфой не реагував.
Гаррі відчував його слабкість через магічний зв’язок. Відчував, як життя поступово залишає його.
І це лякало сильніше, ніж будь-яка битва.
— Ні. Ні, ти не можеш так зі мною вчинити.
Гаррі притиснув долоню до грудей Драко.
— Чуєш мене? Я не дозволю тобі померти!
Чорний символ на його зап’ясті спалахнув.
Гаррі відчув, як темрява намагається проникнути в нього.
Він скрикнув, але не відпустив Драко.
У голові пролунав той самий жіночий голос:
«Відпусти його, Гаррі Поттере. Він ніколи не був призначений для тебе».
Гаррі стиснув зуби.
— Заткнися!
«Ти не зможеш його врятувати».
— Я СКАЗАВ, ЗАТКНИСЯ!
Сріблясте світло вирвалося з його грудей.
Темрява відступила.
І Драко раптом вдихнув.
Гаррі завмер.
— Драко?
Сірі очі повільно розплющилися.
— Ти… ідіот, Поттер…
Гаррі засміявся.
А потім, сам не помітивши, заплакав.
— Ти живий.
Драко слабко підняв руку й торкнувся його обличчя.
— Чому ти плачеш?
— Бо я думав, що втратив тебе.
Драко дивився на нього кілька секунд.
Потім прошепотів:
— Ти не повинен був мене рятувати.
Гаррі нахилився ближче.
— А ти не повинен був намагатися померти.
— Гаррі…
— Ні. Тепер ти мене слухатимеш.
Драко ледь усміхнувся.
— Ти завжди був нестерпним.
— А ти завжди був придурком.
— Я скучив за твоїми компліментами.
Гаррі засміявся крізь сльози.
І Драко, дивлячись на нього, зрозумів, що більше не хоче приховувати свої почуття.