Розділ 10. Пташиний щебет

Розділ 10. Пташиний щебет

Шевцов подивився на Олесю, яка підскочила до нього, сердитим поглядом. Що за дурниці з підвернутою ногою вона вигадала? Йому тепер, що, демонстративно кульгати? Ні, він, звісно, розумів, що вона хотіла допомогти. Але він би і сам прекрасно знайшов спосіб розрулити ситуацію. І не з таких колотнеч виплутувався.

— Меліса зупинилася у тебе? — гість здивовано глянув на Віктора.

Що там було в погляді крім подиву, Шевцов не розібрав. Адже це, по всій видимості, батько Едварда. Хто ще може заходити до Лорда, як до себе додому? А якщо батько, значить, з'явився повторити психологічну атаку дружини в дусі: «Кого ти привіз додому?».

— Душенько, чудово виглядаєте, — несподівано подарував комплімент гість, ковзнувши поглядом по блискіткам.

Віктор не розпізнав сарказму — ніби батько Едварда і справді хотів сказати Мелісі щось приємне. Чистякова прогнозовано зніяковіла. Шевцов давно помітив, наскільки вона відчуває себе незатишно в такому вбранні. Ще б їй не панікувати. Вона хоч раз одягала щось інше крім закритих ділових костюмів, в яких він звик її бачити і які, як він здогадувався, становили основну частину її гардероба? Але самого Віктора цілком влаштовував новий зовнішній вигляд помічниці. Сукенка, звісно, злегка вульгарна, більше схожа на сценічний костюм, але те, що цей костюм закрити не в змозі, приємно радувало око і збуджувало уяву.

Все-таки зовні Чистякова дуже приваблива — чіпляла Віктора. Йому доводилося змушувати себе не витріщатися на неї. Але от щодо всього іншого... Брайон неспроста хотів про щось попередити з приводу Олесі. Дивацтва вже почалися. Сьогодні у Шевцова трапився розрив шаблону, коли вона заявилася на терасу з тацею і продемонструвала шалену імпровізацію. Чесно — не чекав, що Чистякова на таке здатна. В офісі вона виглядала такою до самої кості діловою та серйозною, такою старанною. Жодного кроку в бік від посадових інструкцій, щоб не дай боже не схибити. У неї за два тижні роботи навіть жодної помилки не сталося, щоб Віктор міг її насварити. Може, варто сьогодні заповнити цю прогалину і відчитати за те, що з її милості йому доведеться кульгати?

— Що там у тебе з ногою, Едварде? — гість перемкнув увагу на Шевцова. – Сподіваюсь, нічого серйозного?

— Так. Дурниці. Але прогулянку верхи, думаю, варто відкласти. Давай поговоримо на терасі.

— Добре, — гість вирушив у вказаному напрямку. І Віктор рушив слідом, намагаючись зобразити незграбну через «травмовану ногу» ходу.

Вони сіли в сусідні крісла. Шевцов здогадувався, про кого піде мова — про Мелісу. І тепер, коли вони залишилися наодинці, батько Едварда не добиратиме слів. Очікується артобстріл. Віктор приготувався відбивати атаки. Досвід у нього вже був. Годину тому тут вже лунали їдкі постріли. Коли мати Едварда щедро лила на адресу потенційної невістки жовч, Шевцов не на жарт розлютився. Йому було байдуже, чи заслужила Меліса цей потік нечистот. Чистякова-то тут до чого? Ні, він розумів, звісно, що слова адресовані не їй, але здогадувався, що дівчині все одно прикро. Він знав, що вона не далеко відійшла від дверей і обурливі фрази долітають до неї. Цікаво, цього разу теж буде підслуховувати?

— Чесно кажучи, думав, що газети злегка перебільшують, — почав гість, — але коли побачив Мелісу у тебе, та ще в такому... кхм... вбранні... Загалом, я радий, сину, що ти дослухався доброї поради.

Шевцову потрібно було зробити над собою зусилля, щоб на обличчі не відобразилося здивування. Про яку пораду йдеться? Мати Едварда категорично проти одруження сина із танцівницею, а батько, виходить, навпаки, всіляко схвалює цей крок? Перейнявся почуттями сина і не хоче заважати його щастю, чи тут не в почуттях справа?

— Думаю, нам терміново треба зайнятися організацією весільної церемонії, — ще більше здивував гість. — Я пришлю розпорядника просто сюди, в маєток, раз у тебе проблеми з ногою. Завтра, близько третьої, підійде? Обговоріть із ним усі деталі: час, місце, антураж, аксесуари.

Шевцов вухам своїм не вірив. Зазвичай з питаннями організації весілля нареченому допомагає мати, а тут, схоже, всі клопоти вирішив узяти на себе батько.

— Кравчині скажу, щоб під'їжджала о п'ятій годині, — добив гість. — Раджу замовити костюм у світлих тонах з тонкої благородної вовни. Буде гармоніювати з твоїм новим бордовим авто. Ти ж його поставиш на чолі весільного кортежу?

Віктору знову довелося зробити над собою зусилля. Цього разу, щоб стримати роздратування. Йому категорично не подобалися всі ці весільні клопоти. Він поки жодного разу серйозно не замислювався про одруження. Ні, в теорії це питання Шевцов, звичайно, розглядав, але до практики поки переходити не планував. А тут встряв. Віктор, ясна річ, розумів, що це двійника одружують, а не його, але все одно відчував, м'яко кажучи, дискомфорт.

Коли чоловіки усамітнилися на терасі, перед Олесею постала дилема: спробувати підслухати, про що буде розмова, або піднятися в свою спальню і, нарешті, переодягнутися. Цікавість переборола сором'язливість, і вона вибрала перший варіант. Але на неї чекало розчарування. Гучність бесіди була недостатньою, щоб голоси проникли крізь щільно зачинені двері. А Леся-то думала, що батько Едварда, як і його дружина, буде вести розмову на підвищених тонах.

Шпигунська вилазка не вдалася, тому Олеся взялася перетягувати дорожні сумки в свою спальню. За кілька прийомів їй вдалося зібрати весь багаж Меліси в одному місці. П'ять важких сумок! Роботи вочевидь буде по горло! Дістати всі вбрання, яких, мабуть, набереться під сотню, розсортувати і розвісити в шафі.

Коли доводилося займатися будь-якою нудною діяльністю, яка не потребує активної роботи мізків, Леся завжди включала плеєр. Але зараз таке задоволення для неї було недоступне. Єдине, що спало на думку — відкрити вікно. Щебет птахів цілком зійде за музичний супровід. Принаймні, він мелодійніший за деякі свіжі хіти.