Все почалося далеких 10 років назад, XV століття 1439 рік. Молодий юнак Дмитро, познайомився з Катериною, маленька мила дівчинка стала йому кращим другом, разом вони росли, підтримували одне одного, завжди пригоди, завжди поруч. Вони виросли і зрозуміли що кохають і почалося, плани на майбутне, робота будинок весілля, все йшло само по собі, народжувалась звичайнісінька сім'я, аж ось це, довгоочікуваний сюрприз, Катерина завагітніла.
Почалася гроза була темна ніч яку тільки блискавка освітлювала в мить, лив сильний дощ і раптом пологи. В сильну грозу почалися перейми 3 - 5 - 8 годин, малюк все ніяк не з'виться на світ, матір виснажена, все йде до невтішних новин, коли вже стало ясно матір пологи не переживе. Дмитру впало на долю тяжкий вибір, врятувати бодай одного з них. На світ з'вився хлопчик, але заплакав лише його батько один, Катерина померла, це була глибока рана на серці яка кровила кожного дня. Дитина ? Серце маляти не витримало, маленький Петро так і не заплакав. Тієї ночі батько, залишився сам один. Минали місяці Дмитру нікому було допомогти, Дмитро не міг знайти постійну роботу, безсонні ночі, самотність поїдала по самі ниточки депресію глушив лиш алкоголь, Дмитру депресія і горе нанесли тяжку душевну рану, з якою віж жив. Він шукав тепла, спокою, хотів почути втішні слова, життя продовжується, та з'вилась вона..? я народжу тобі здорових дітей і разом ми виховаємо їх. Тетяна вміла говорити красиві слова, але сили слова в них нема, підступна, жорстка, брехала про себе, брехала про минуле, Тетяна сама не місцева про неї не знають люди. Дмитро гадає хіба це важливо що скажуть вони, що скажуть люди, а де були ви ? Коли мені було так сумно так самотньо, неважливі ви! Тетяна маніпулятор, маніпуляції породження брехні, маніполює щоб відповідати дійсності своїм словам. Тетяна прийшла в готовий будинок, в будинку живе господоря кіт, котик полює на мишей їй не сподобався котик, котика кинула на призволяще, з рукою на серці відповідає.
Тетяна - Я не знаю де Пушок, десь пішов гуляти і зник, весна на дворі, певно з кицьками грається, все з ним буде добре !
Дмитро вірив їй, та бачить що все в будинку змінює вона, без згоди Дмитра робить все як хоче, вона бачить Дмитру не подобається, та робить вигляд що не помічає.
В здоровому глузді людина розуміє бути господарем означає доглядати як господар, доглядати за хазяйськім котиком, доглядати за рослинами, садити огородину, займатись деревами. А вона стала підступним загарбником, скористалася слабким чоловіком, зіграла на його тяжкій долі.
Померла дружина жила на небесах як дух вона стала Золотим Драконом з силою сонця, вона оберігала душу сина вона спостерігала за Дмитром, вона ніколи не втручалась, її для Дмитра вже нема.
2 Том
В Дмитра та його нової дружини Тетяни народилася дівчинка Марія, вона була дуже доброю і не знала ні холоду ні голоду. В ночі в мандрах сна їй сниться корабель і шторм, сильний сильний шторм, вона забралася на Марс звідки спостерігач наглядає за ситуацією навколо корабля . Вона думала ніхто не побачить як вона спустить вітрила щоб корабель в сильний шторм не занесло в глуб океану. Слідом за нею по вантах вилізла жінка.
Жінка - Дівчинко іди на мій голос іди до мене, тримай мене за руку. За жінкою по допомогу піднялись ще люди. А шторм, такий сильний шторм, бризги, соленої води повсюди дощь нещадно ллє а вітер такий ніби корабель в центрі урагану, Рей не витримав і впав, лише дівчинка лишилася на Марсівся надія на екіпаж що лишився в низу, вся надія на верхівку Фала що впала заром з людьми, надія на Стен Ванти шо звисала з корабля що вони зможуть вчепитися, хоть хтось допоможіть. Сон, перервався .
Вдень щаслива дитина яка грається в дворі свого будинку в ночі цей страшний сон. Корабель, шторм і в морі ті хто захищав її, але хто вони я їх не знаю, думає вона лише в вісні вони такі знайомі мені, милі люди...
Дівчинка грається біля будинку ! В неї будинок збудований на окраїні вершини крутої гори, гора кам'янна і виглядає надійно, її паркан розташований прямо на схилі гори, на паркані збудований будиночок для птахів, там гніздяться орли, зазвичай! В неї з'вився пес Діна, вона шукала місце щоб народити цуценят, і забралася як граційна кішка в будку, з будки є вихід лише вниз по крутій горі, такий різкий такій чіткий, а внизу сусіди живуть, і бачать як дівчинка повзе разом з псом в буду щоб допомогти їй не втратити цуценят. Діна народила, але цуценята вони впадуть як тільки почнуть повзати, вони нізащо не зможуть вибратись їз будки самостійно, дівчинка побігла до мами по допомогу та мама була рада допомогти і пообіцяла цуценятам безпечне місце звідки вони не зможуть впасти. Вони забрали цуценят сховали в повозку і відвезли, відвезли далеко на поле за полем болото і річка, жаби змії, от тільки людей там нема сирість, дикі птахи летять.
З пустим поглядом і спокійним виразом обличчя промовила :
Мама- Тут вони в безпеці із гори не впадуть, Марійко якщо принесеш бодай одного з них додому, він опиниться біля твого братика !
Марійка - О ні, я не хочу щоб вони постраждали!
Мама - Тоді татку нічого не кажи. Ми скажемо тату що вона схвильована втекла з дому, схоже хоче народити в тихому місці.
Марійка - Так мамо саме так і скажу, я тебе не підведу !
Марійка - Мамо, а як же нам до них ходити кожного дня ?
Мама - Як ти до них дійдеш їх тут не буде, не треба ходити до них !
Дівчинка взяла до уваги слова мами і вирішила що зробить усе по своїму, я приходитиму до своєї Діни, я зроблю їй будинок, безпечне місце. Її думки заполонили питання ! Братик зник, хто він, мене був брат, що з ним сталося ? Чому я про це ніколи не чую ! В слід за обіцянкою даною самой собі вона вирішила, я дізнаюся що стало з ним. Тетяні її настрій не сподобався та було вже пізно дівчинка вже все вирішила, її мати роздратована, мати подумала, Марійка не дійте, ми дуже далеко їх відвезли, Марійка одразу піде назад додому вона сама так далеко не дійде. Тетяна вирішила, хвилюватися не варто, а якщо дійде я знаю де її знайти.
Наступного дня Марійка цілий день збирала інвентарь, дрова, мотузки, вода, їжа, вона збиралася до самого вечора, вона зібрала лише те що треба, щоб не везти нічого зайвого, возик має бути легкий ! Мати спостерігала за Марійкою, мати заспокоювала її.
Тетяна - З Діною все добре, вона там відпочиває, за неї не варто хвилюватися !
#5320 в Фентезі
#1321 в Міське фентезі
#3134 в Різне
#663 в Дитяча література
Відредаговано: 01.06.2025