Наш початок

За декілька місяців (вересень 2024 року):

Заєць

Сьогодні у мене перший день в університеті на 2 курсі, а я як завжди дуже запізнююсь. Вчора весь вечір з друзями святкували, тож сьогодні я не в дусі. А ще сьогодні ввечері буде бій у клубі. Обіцяв собі завʼязати, але терміново потрібні гроші, тож немає іншого вибору. За своїми думками я приїхав до Альма матер і припаркувався. Уже хотів зайти всередину, як раптом мене щось зупинило. Вона… моя подруга. Мілена.

З Міленою ми познайомились, коли я був у другому класі, а вона в першому. Тоді вона згубила свій рюкзак, а я побачив як вона плаче і вирішив допомогти. Його заховали її однокласниці у роздягальні та знайшов майже одразу. Тоді вирішив провести її додому і пообіцяв, що завжди буду оберігати. Дівчина за короткий час стала моєю найкращою подругою, а згодом подружилися наші батьки. Ми завжди разом святкували все. Мілена  стала невідʼємною частиною мого всесвіту і мені здавалося, що це назавжди.

Проте коли я був в десятому класі між нами щось зламалося. У мене зʼявилися перша дівчина, яка була з крутої компанії. Ми з її друзями почали проводити щораз більше часу, а Мілена повільно відійшла на другий план. Я був настільки засліплений бажанням стати найкрутішим хлопцем в школі, що не вберіг її. Виявлялося, що дівчину буллили її однокласниці через те, що вона не була крутою: не палила, не пила, не мала хлопця, не ходила на вечіркам. Про це дізналися всі, коли Мілена втратила притомність через голод. Вона нічого не їла тиждень, бо намагалася схуднути, щоб сподобатися іншим. Батьки тоді вирішили цю проблему з директором, але наш звʼязок був втрачений назавжди. З того дня ми перестали спілкуватися. Я був для неї зрадником.

Наші батьки були такими ж близькими, проте нас уже ніколи не було на спільних святах. Я почав займатися боями без правил, щоб підтримувати образ крутого хлопця. Ну і гроші заробляв непогані. Став бабієм, але мене це влаштовувало. Потім поступив на айтішника в університет і навчався тут. Я нічого не знав, про життя Мілени. Мама завжди казала, що у дівчини все нормально. Тато казав, що я не мужик. Він ставився до неї, як до доньки. Я навіть не знав, що вона буде тут навчатися…

Дівчина дуже сильно змінилася за цей час. Від русявого волосся не було і сліду. Зараз переді мною стояла блондинка з пірсингом в носі, якого також не було раніше. Вона дуже схудла, а ще повністю змінила стиль в одязі. Тепер на ній замість сукні був чорний топ і сині широкі джинси. Я побачив татуювання на руці, а її нігті були довгими та червоними. Вперше за останні 3 роки я побачив її так близько. Мілена стояла в обіймах якогось хлопця, а я попрямував на другий поверх до своїх друзів. Ми були незнайомцями …