12

12

Його серце калатало так сильно, що здавалося, що вона почує це гупання. «Як сказати їй так, щоб не відмовила? Чи й не казати нічого?». Пляшка була допита, вечеря з’їдена. Роман встав, підійшов збирати тарілки зі столу, став позаду неї і простягнув руку, щоб забрати вже не потрібні прибори, при тому торкнувся рукою її шиї. Поставив тарілки, обійняв Аню ззаду і, затиснувши міцно в обіймах, сказав на вухо:

– Я хочу залишитись сьогодні в тебе. Ти мені винна одну ніч, яку провела в мене.

Та не проти, звісно, не проти була Аня, але що він про неї подумає? Як давно вже не було бажаного чоловіка, був просто секс. А від його доторків у неї тремтіли коліна.

Сприйнявши мовчанку за згоду, Роман прибрав стола, дістав ще пляшку вина, поставив на журнальному скляному столику, поналивав келихи і підсів до Ані на диван.

Полилась розмова, перемішана тихою музикою, яка доносилась з ноутбука з сусідньої кімнати.

«То коли вже нарешті він щось надумає? Не починати ж мені першій?». Далі Роман запропонував масаж...

Її розбудив гавкіт собак, Аня лежала на канапі вкрита пледом і у вчорашньому одязі. «Значить нічого не було? Я після масажу ганебно заснула, ще може й хропіла на п’яну голову, жах!»

– Кава на кухні, поналивай, я зараз вигуляю собак і повернусь, – Роман насвистуючи пішов з квартири.

На кухні чисто, кава зварена, а на столі лежали свіжі тости... Так її балував син на день народження, але то був звичайний день. Сьогодні вона точно все зробить як слід. Подзвонила малому і попросила прийти додому трохи пізніше. Сходила в душ, епіляція, крем, парфуми, усе це додало впевненості в собі. Знайшла в шафі свій бірюзовий звабливий халатик і сіла пити каву. Почулись кроки, двері відчинились, на порозі стояла її подруга Настя.

– Ну що, знайшов тебе твій Роман? Ого, ти до кого так вирядилася?

– Настя, йди додому, благаю, ввечері приходь і все розкажу, Роман скоро прийде, вигулює собак.

– То він?! Я бачила чувака з двома псами. То він перевершив мої очікування! У вас уже все було?

– Та йди вже, бо не говоритиму з тобою до кінця віку! Не було, я заснула і зараз не буде, якщо стовбичитимеш у дверях! – і з цими словами Аня заштовхала подругу за двері і закрила їх на защіпку.

Невдовзі прийшов Роман, спитав чого закрилася, Аня відповіла, що свідки Єгови ходили.

– То ти напевно налякала молодих хлопців своїм сексуальним виглядом, – сказав і засміявся.

Пили каву, гризли тости і зиркали одне на одного. Він дивився на її скуйовджене вологе волосся, яке спадало на груди, край яких було видно через чималий виріз в халаті. Вона дивилась на його міцні руки, груди і плечі. Раптом він встав, схопив її за талію і поцілував раз, другий. Вона не пручалася і скоро обоє перемістилися до спальні.

Коли додому прийшов Едік, Романа вже не було. Але мама була не сама. Тітка Настя щось старанно у неї випитувала, сьорбаючи чорний чай з лимоном.

– То що, він казав, коли ще прийде? Запрошував до себе?

– От вчепилася, ми не домовлялися ні про що... Якщо захоче, мій номер і адресу знає.

– Ти завжди такою була... Що тобі ще треба? Гарний чоловік, гроші є, тобі симпатизує, з малим ладнає, – не замовкала Настя.

– Та я вже була заміжня, тепер буду жити заради хлопця. Треба вивчити його, щоб люди були, щоб не став схожим на батька, щоб виріс...

Аня не доказала, бо побачила в коридорі сина. Трохи ніяково спитала:

– Ти вже давно прийшов? Чому не кажеш?

– Та якось не міг слова вставити... Добридень. То я схожий на батька? Мамо, я ж не краду, не п’ю, нащо ти так?!

– Я не те мала на увазі, хотіла сказати, щоб виріс людиною, для того потрібно тобі багато уваги приділяти.

– Не треба через мене відмовляти собі в побаченнях чи одруженні. Це вже не те століття, мамо. А потім через років п’ятнадцять, коли я не виправдаю твоїх надій, я буду слухати від тебе: «Я від усього відмовилася, щоб тобі було добре, а ти такий-сякий». Так що не відмовляйся. Сподобався Роман – виходь заміж. Я пішов робити уроки.

Жінки здивовано закліпали очима. Оце так видав лекцію. Едік завжди відрізнявся від ровесників надмірною проникливістю і прямотою. Учителям не міг змовчати, старшим хлопцям доказував свою правоту.

Провівши подругу, Аня замислилася над словами сина. А чи правильно жити заради дітей? Адже життя одне і швидко проходить молодість... Тоді чому більшість людей вважає, що батьки мають жити заради дітей?

В той час Роман дорогою до лісу думав, чи вийде в нього щось з цією дівчиною, чи зміг би він поладнати з таким вже зовсім дорослим хлопцем?

Ніхто нікому так і не подзвонив...