7
Камін притих і злегка дихав сірим попелом, намагаючись розгорітись з новою силою. Вона спала вже на боку, слинивши його подушку. Пасмо волосся впало на перенісся і здригалось від її подиху. Збоку з-під джинсів вибилася гумка бірюзових трусиків. Роману раптом захотілось лягти поряд і обійняти її за талію. Натомість підклав дров у камін, за вікном знову стало чутно вітер. Вона розплющила очі і зніяковівши від його пильного погляду, сказала:
– Пробач, що я так відрубалась... А ще зайняла єдине спальне місце в хаті, – виправдовуючись, сонно промимрила дівчина.
– Та нормально, я теж ледь не задрімав навіть після подвійної кави. В мене є розкладачка і спальники, так що не переживай за мене, будемо напевно вже лягати, якщо ти не проти.
– Ні, не проти...
Роман постелив ліжка і вклався спати.
Невдовзі почула його рівне дихання, Роман заснув. А вона навпаки, чи то виспалась чи перебила сон, бо довго крутилась на канапі, підпихаючи під боки теплий спальник.
Пройшло трохи часу, невідомо скільки, напевно вона задрімала, але видно, що дров в каміні побільшало, вогонь розгорався, з новою силою освітлюючи кімнату. Розкладачка стояла посеред хати порожня, спальник зсунувся на підлогу. Надворі почулись кроки, двері відчинились і з морозним нічним повітрям сковзнула Романова постать.
– Я тебе розбудив? – очі вже не здавались насмішкуватими, вони нахабно свердлили її груди, стегна...
– Ні, я не змогла заснути, – здивувалась такій його різкій переміні.
Він підійшов ближче і сів поряд, це злякало дівчину, вона трохи відсунулась і спитала:
– А котра зараз година?
– Десь біля другої, – потім різко розвернувся до неї, і нагло та безцеремонно почав цілувати її в губи.
– Ти чого?! Геть здурів? – намагалася боротися з його міцною рукою, яка вже пробиралася їй під футболку. Кімната засвітилася від полум’я, яке виривалось з каміну.
Прокинулась. Годинник показував четверту двадцять. Намагалась зрозуміти, що було сном, а що ні. Роман лежав на боку і тихенько хропів. Камін спав. Аня оглянула себе: футболка на ній і джинси... «Усе наснилося.» – подумки промовила і стала в подробицях переглядати деталі сну. «Що ж він таке – цей хлопець? Чому оселився тут серед лісу, подалі від людей?». З цими думками знову поринула в сон.
#4613 в Сучасна проза
#11524 в Любовні романи
#4470 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.01.2019