Профіль без обличчя
Глава 9
Бібліотека була тиха. Але в цій тиші — чекало щось більше. Вони знову прийшли до пані Марти, яка, здавалося, вже знала, що вони з’являться.
— Ви готові? — запитала вона, не підводячи очей від старої книги.
— До чого? — промовила Настя. — До того, що ви знали все з самого початку?
Пані Марта закрила книгу. Повільно, з повагою.
— Я колись теж була однією з вас.
Дівчата завмерли.
— Це фото, — вона витягла стару чорно-білу світлину. Троє дівчат стояли під тим самим ліхтарем. — Ми теж знаходили записки. Теж мали сни. Але тоді… ми злякались.
— Ви — одна з тих? — прошепотіла Крістіна.
Пані Марта кивнула.
— Але одна з нас зникла. І ми не наважились іти далі. Я лишилась тут, щоб чекати наступних. І от ви — тут.
— А що сталося з тією, що зникла? — спитала Даша.
— Вона пішла далі. Туди, куди не наважились ми. І я сподіваюся, що вона все ще там. Може, поруч із Фаїною.
Настя взяла фото. Розглядала дівчат. І раптом побачила знайоме обличчя — воно дуже нагадувало ту, кого вони бачили у відображеннях.
— Це вона… Вона була тінню, що проходила крізь сни…
— Вибір — завжди повторюється, — мовила пані Марта. — Але відповідь — завжди нова.
На полиці за спиною бібліотекарки блиснула ще одна стрічка. Синя.
"Останній ключ — всередині вас. Але тільки разом ви зможете його побачити."
Істина — не в словах. А в тиші, яку вони залишають.
Далі буде...
#483 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
