1

Вітаннячко, шановні добродії та добродійки. Це тут проходить співбесіда? Ні, я не помилилась адресою. Дозвольте відрекомендуватись: Арніка Літня, кандидатка на посаду принцеси.

Що ж ви заметушилися? Сідайте назад на свої жорсткі казенні стільці, кладіть лікті на цей монструозної стіл, прибирайте з фізіономій посмішки і приступимо до опитування.

Хто викликав охорону? Ви, пане в тісному костюмчику і сандалях зі шкарпетками? Негайно відправте тих селюків геть і освіжіть у пам'яті трудове законодавство. Вам пані в смугастій сукні палко щось шепоче на вухо, чуєте? Я чую.

Вона має рацію. Я можу претендувати на цю роботу. Переконалися? Не вибачайтесь, хе-хе.

О, пане з сяючою золотою посмішкою, дуже вдячна за крісло. Вік, самі розумієте. Нікого не щадить. А чаю немає? Красно дякую. Ще й фіранку закрийте, будьте люб'язні. Погода сьогодні дивовижна, але на сонце дивитися неможливо.

Пані з квітами у волоссі, щось не так? Ні? І у вас, пане з нервовим тиком, все добре? Відмінно. Не часто зустрінеш відразу п'ятьох позитивно налаштованих людей. Ну то як, почнемо?

Пройдемось по запитаннях анкети.

Ім'я? Арніка Літня, я вже говорила. І зовсім воно не дивне, принцес називали й гірше. Думаєте, Красоліні Прекрасній або Світолиці Чудовій жилося легше? Ну-ну. І пальцями на них показували, і дражнили, і хихотіли прямо як ви зараз, але Світолику в підручниках із драконячої дипломатії обговорюють, а Красоліні пам'ятник поставили за внесок у міжнародні відносини.

Я – Арніка Літня, зрозуміло? Літня – тому що влітку народилася, Арніка – тому що… Смішно, га? Так, тому що в арніці. Мати до останнього з роботи не йшла, про стаж і пенсійні накопичення думала. Даремно, якщо чесно…

Дідусь її, король тодішній, взяв і провів реформи. Кожній професії присвоїв коефіцієнти, і всі – менше одиниці. Щоб, значить, ковалям десять років за дев'ять вважались, а акторам – за рік, тому що ремесло лицедіїв легке, зусиль не вимагає. Принцес взагалі з трудового кодексу викреслили!

Дурень старий. Знав би він, скільки нам доводиться докладати зусиль, щоб відповідати статусу! Добре, що моя матуся його швидко з трону прибрала і повернула все як раніше. Щоправда, при владі вона недовго була. Сімейка у нас дуже активна, розумієте? Всім покомандувати хочеться, а корона ж бо одна.

Ой, годі, навіщо вам мої родичі? Вони із кожної газети скаляться, дармоїди. Сил немає на це неподобство дивитися.

Далі що? Ага, місце проживання.

Живу я, панове, в нашому затишному королівстві Сейгос, провінція Амрі, місто Лайл, вулиця центральна, будинок номер один. Великий такий, з червоним дахом, терасою і двома колонами, бачили? Навколо троянди і жасмин, а на північно-західному розі плющ ніяк не приживеться.

Мені будинок дістався у спадок від бабусі Віоліни, а їй його подарував шановний дракон Ік-Іріл, що так і не освоїв людський вигляд і пішов у гори медитувати на західний місяць. Сумна історія. Бабуся говорила, у дракона був непоганий потенціал. І любив він її більше за життя, і одружитись обіцяв, і золотом обсипав… А воно он як вийшло. Не зрослося. Природа сказала: «Ні», а ми хто, щоб із нею сперечатися? Просто комашки, вибачайте за філософію.

Пане в сандалях, на вас напала гикавка? Співчуваю. Вийдіть і попийте водички, ви мене відволікаєте. І шкарпетки зніміть, а то вони відволікають пані в смужку.

Живу я у великій компанії. Час такий, доводиться здавати кілька кімнат студентам. Ні, пані з квітами, які ще бруд, шум і розпуста? Навіщо мені пускати в будинок молодих людей із Магічної академії і втрачати страховку, якщо можна знайти юних обдарувань із кулінарного училища і кожен день снідати, обідати і вечеряти як у ресторані? Кухарка тепер не потрібна, а за хорошу їжу і покоївка з садівником готові працювати на півставки. Відчуваєте напрям моїх думок? Я вмію прораховувати ходи.

Що ж, продовжимо з анкетою.

Освіта? Кхм…

Ну, чесно зізнаюсь, університетів я не закінчувала, зате активно займалася самоосвітою. Курси шиття, кулінарії, танців, етики, драконівської мови, малювання, дипломатії, співу, риторики, юриспруденції, психології, військової підготовки, першої медичної допомоги, пожежної безпеки, плавання, акушерства і ветеринарії, архітектури, здорового способу життя, полірування, стенографії… Ох, всього й не згадаю!

Не треба так очі витріщати, в мій час принцеси працювали над собою як прокляті.

І ми плавно переходимо до найнеприємнішого питання.

Вік? А яке це має значення? Кожній жінці в душі вісімнадцять, чи не так, пані з квітами? Ваша сусідка напевно з цим не погодиться, еге ж? Молода ви ще, пані в смужку, ось як онуки з'являться, тоді зрозумієте, про що я кажу.

Тут прочерк ставимо, гаразд? Дякую за розуміння.

Далі у нас… Стаж? О, це вже трохи краще.

Шістдесят років. Так, шановні добродії та добродійки, я працюю з п'ятнадцяти, коли мене вкрав мій перший дракон, старий підсліпуватий Кар-Арі, що полював за моєї красунею-сестрою Далією, але в день викрадення стояв туман, його окуляри запітніли, ну і…

Він впустив мене в болото, коли по дорозі в його печеру я заговорила і він не впізнав голос. Боягузливий дідок… І законослухняний дуже. Однак за сукню заплатив і доплатив, щоб обміняти мене на сестру.