Розділ 1

Глибокий вдих. Видих. Світ не існує. Є тільки це вічко оптичного прицілу гвинтівки і ціль по інший його бік. Балкон на останньому поверсі хмарочоса був ідеальним місцем для спостереження ледь не за половиною міста, а надто - за висоткою із вертольотним майданчиком, де в цю ж саму хвилину ховався кіллер, мисливець, який навіть не підозрював, що скоро сам стане жертвою.

Ніка дивилася на зосередженого лисого чоловіка у камуфляжній формі, готуючись з хвилини на хвилину спустити гачок, поки він так само нерозривно стежив за своєю жертвою, яку Ніка, чого б це не коштувало, мала вберегти від передчасної смерті - така подвійна реальність. Виграє той, хто натисне першим.

Її серце відбиває ритм чітко в такт годинниковій стрілці. Ледь вловиме напруження м'язів - і лисий падає замертво. Ніка миттєво переводить приціл - на іншому будинку знімає ще одного з мисливців. Настільки швидко, що встигає ухилитися від потужного чоловічого кулака, направленого прямісінько у її скроню. Схоплюється на ноги і перехоплює наступний удар нападника. Затискає в стійці, один вправний рух – і тишу пустого висотного під’їзду порушує хруст зламаних кісток та гортанний чоловічий крик.

Поки противник в шоковому стані корчиться від болю, Ніка миттю згортає гвинтівку. Але він у напівобімлілому стані кричить у навушник:

- Вона на горищі. Р-19. Тікає.

Наступний крок обдумувати ніколи. Інстинктивно біжить не вниз по сходах, а видирається на дах. Зброю ховає за першим же зручним виступом будинкових труб, на похилому схилі двадцятиповерхівки із восьмикілограмовою гвинтівкою сильно не побігаєш. Та поки возиться, втрачає дорогоцінну фору – ще один нападник вривається слідом, сповістивши про своє наближення цілою чергою пострілів. Тільки дивом вдається не впіймати кулю.

Ніка на ходу встигає вихопити з кобури пістолет і не оглядаючись відстрілюється.

Влучити навіть не сподівається, хоч зіб'є з прицілу переслідувача. Єдина надія - сховатися за трансформаторний щиток і відбиватися. 

- Проскануй поверхи, - кричить у мініатюрний вушний комунікатор своєму зв'язковому координатору Дену. 

Слідом за нею кілька ворожих куль рекошетом відбиваються від бетонної стінки, а одна влучає у сітку з електричними проводами. Ніби у вповільненій зйомці, Ніка навіть не чує - бачить - траєкторію польоту металевого згустка. У розвороті відскакує від стіни в ту ж секудку, як розряд струму блискавкою зносить металеві перегородки, подібно вибуху, залишаючи без світла добрих кілька кварталів та розкидаючи в радіусі метра високовольтні відблиски. Ніби розжареним залізом, один із них торкає Ніку за ногу. Від різкого обпікаючого болю, прискорена вибуховую хвилею, вона втрачає рівновагу і перевертається через хитку загорожу даху, в останній момент ухопившись за край однією рукою.

- 15 чистий, - буквально за кілька секунд відповідає Ден. - Ти в порядку? Допомога не потрібна?

- Впораюсь, - крізь зуби шипить Ніка, втриматися на цьому поручні, перемагаючи закони фізики та спротив вітру стає важче з кожною секундою.

- Знімай її, - кричить один із переслідувачів іншому, судячи з калюжі крові, пораненому.

Черговий постріл роздається одночасно з тим, як Ніка відпускає поручень і стрімко летить донизу. Зміцненої спеціальним сплавом мотузки ніяк би не вистачило спуститися на 20 поверхів, ледве встигала рахувати, де п'ятнадцятий і з гучним тріском розбитого скла влетіла до пустої квартири, приземлившись на ноги в розвороті.

- Пожежні сходи вільні, я заблокував двері на всіх поверхах, крім першого. Так що біжи, Ніка, біжи, - почула заспокійливий сексуальний баритон.

- З мене кава, - посміхнулася комунікатору, уявивши перед собою до мурах привабливе обличчя Дена.

*****

Сигнал пульта зупинив програвання відеозапису. У напівтемній кімнаті для нарад за великим овальним столом більше десяти людей сиділи, затамувавши подих, поки чоловік з пультом підвівся.

- Як бачите, проект цілком себе виправдовує у завданнях будь-якої складності, - підсумував відео Володимир Полонський, керівник спецпідрозділу "Аркан", який саме й ініціював цей показовий виступ свого найкращого проекту перед потенційними замовниками.

Запросили тільки наближених вершків суспільства - нового міністра внутрішніх справ, сірих кардиналів, які відповідали за охорону перших осіб держави, повірених представників олігархату, ба більше - за особливим дозволом запрошення отримали навіть деякі іноземні спецслужби, які - Полонсього не цікавило, аби тільки мали при собі найвищу, на його переконання, цінність - гроші. Великі гроші.

- Хочу внести ясність для наших друзів з-за кордону, технологія вишкілу агента, його фізичні та психологічні показники, контактні дані - не розголошуються і не продаються, - поправив свого начальника Алекс, який потрапив на зустріч виключно через те, що був офіційним опікуном Ніки.

Кімнатою пронісся різномовний шепіт високих керівників, що відбивався нотами розчарування. Більшість присутніх сподівалися привезти із зустрічі саме технології, виконавці нікого не цікавили.