Глава 3. Тотальний контроль

Дощ відновився, і тепер, лив, немо з відра. Польоти над містом в таку погоду були суворо заборонені, а тому, на вулицях містечка організувалися справжні затори в три поверхи (підійматися вище ніж на сім метрів у таку погоду глайдерам не дозволялося). Капітан хотів проскочити першим поверхом, призначеним для електрокарів та наземного транспорту, але за черговим поворотом дорогу їм перегородив сміттєзбирач. Ззаду їх підпер такий же невдаха, а потрапити на другий поверх не було можливості, через щільний потік глайдерів.

Доки Арно тихо лаявся, шукачию вихід з неприєприємної ситуації, Кеті заплющила очі, вдавши, що дрімає, а сама погрузилася у ще не вивчений цифровій світ.

Тільки вона це зробила, як поряд із собою помітила полковника Прескот.

- Дідько, - вилаялася Кеті.

- Мені байдуже кому ти поклоняєшся, Дідькові - буду Дідьком, Аллаху - буду Аллахом.

- Як ви тут опинилися?

- А ти гадала, що ми, дали вам доступ до світової мережі, і забули про засоби контролю? Питання не в тому як, питання, чому? І відповідь тебе не порадує. Ти прокололася, причому вже двічі!

- Двічі? Гаразд, з вбивцею - визнаю, мій косяк. А другий раз коли?

- Це був другий. Перший раз ви всі прокололася, коли виявили злочине попрання норм уставу та службового обов'язку!

- Ви про що?

- Чому ви нікому не повідомили про ганебну, навіть аморальну, поведінку чергового у поліцейському відділі?

- А потрібно було?

- Потрібно! Це ваш прямий обов'язок, виявляти будь які порушення у цифровому просторі.

- Так що, нам тепер постійно виловлювати усіх любителем полунички.

- Не строй з себе дурочку! Ти все прекрасно розумієш. Розкажи мені пункт 5, третього розділу уставу проекту.

Мимо волі, в пам'яті дівчини з'явилася необхідна інформація, яка, раніше, коли вони вивчали устав, здалася їм безглуздою і навіть смішною, та зараз, у цій ситуації Кеті було зовсім не до сміху.

- Контролюючий об'єкт, в разі виявлення (навіть випадкового), будь-якого порушення в цифровому просторі, зобов'язаний повідомити відповідні структури, або особу, що відповідає за порядок у колективі.

- Ви всі втрачаєте десять балів, а ти - двадцять, за два проколи.

Полковник зникла. Досліджувати цифровий світ Кеті розхотілося. Їй потрібно було терміново поговорити з подругами, але через мережу вона побоялася це робити. Якщо полковник знає такі подробиці їх практики, то вони під тотальним контролем, і будь які розмови через мережу будуть одразу ж відомі Міріам.

- Довго ще? - Запитала Кеті, розплющуючи очі.

- Ні, дощ припиняється. Скоро будуть дозволені висотні польоти, і затор розлетиться.

***
Коли Аманда і Емма помітили забинтовану голову подруги, їх обуренню не було меж:

- Це що, він тебе так? - Промовила Емма, дивлячись на капітана. - Ти ж мене знаєш, я не подивлюся, що він начальник...

- Ні, це вбивця постарався.

- І як ти так підставилася?

- Випадково. Відволікалася, а тут цей придурок з арматурою вискакує. Я навіть мявкнути не встигла. Прийшла до тями, а надімною наш капітан стоїть, і зуби шкірить.

- Я хвилювався за вас...

- Отой вираз: добити щоб не мучилася, чи сама сдохне, ви називаєте хвилюванням?

Зрозумівши, що дівчата над ним просто знущаються, Арно змінив тему.

- Доповідайте по справі з кіберманьяком.

Емма випросталася, наче в армії, і так само чітко, промовила:

- Так точно, капітане!

- Давайте без цих жартів. Я розумію, що зранку повів себе не кращим чином, тому пропоную до кінця робочого дня забути наші дрібні непорозуміння, а після роботи, запрошую вас усіх на чай.

- Це вже зовсім інша розмова. - Промовила Аманда. - Значить так, проаналізувавши дані справи, ми виявили одну цікаву закономірність, усі жертви розміщували оголошення про свої послуги на спеціалізованому сайті. Порившись в логах сервера, ми встановили, що останні замовлення вони отримували приблизно за годину до смерті через VPN. Проаналізувавши трекери ми встановили: перші три дівчини отримали запрошення на смерть з IP, що належить персональному комп'ютеру, проте власника встановити так і не вдалося, швидше за все - залізо ламане, і куплене на чорному ринку. Координатна прив'язка машини знищена на системному рівні, тож там - глухий кут. Потім маньяк зробив три виклики з адреси, що числиться на мережевому центрі. Нажаль, і там сліду знайти не вдалося. Дані про клієнтів зберігаються рівно тиждень, а потім знищуються. З часу останнього використання того IP пройшло вже більше місяця. Ще два замовлення маньяк зробив з пристрою, який зараз не доступний. Швидше за все це був телефон, і він його або викинув, або загубив, або взагалі розбив. Пристрій взагалі ніде не ідентифікується. Останнє замовлення було зроблено з комп'ютера, який належить якомусь магазину, тож і ця ниточка ні до чого не веде. Тому ми вирішили спробувати спіймати нашого клієнта, так сказати, на живця.

Відчувши не бажану самодіяльність підлеглих, капітан, нервово, запив.

- Як?

- Я розмістила на сайті оголошення. якщо слідувати логіці, маньяк напише нам з останньої адреси, і ми його схопимо.

- Можу я поглянути на адреси? - Запитала Кеті, випереджаючи готового зробити виговор, своїм практиканткам, капітана.

Емма дала блондинці папірець, з написаними IP. Кеті, швидко переглянула їх, показала пальцем на одну з адрес:

- Це остання?

- Знайома?

Замість відповіді Кеті сіла на вільний стілець, обхопила голову руками.

- Мені кінець.

- Може поясниш, що трапилося? - Запитала Аманда, коли зрозуміла, що Кеті не збирається сама продовжувати.

- Я впустила маньяка. Остання адреса, це адреса охоронного сервера магазину, в якому працював наш сьогоднішній вбивця.

- Твою ж мать... - Тільки й зміг сказати капітан, дивлячись на лейтенанта Рена. - Накосячили ми з тобою сьогодні, капітально.

- А я тут до чого? Я взагалі... ні сном ні духом...

- Пішли, я зараз тобі поясню, до чого. Потім піду до шефа на ректальний масаж, а після того ще раз тобі поясню.