Розділ 33. Хто говорить

Кирило сів поруч, явно занепокоєний.

— Що саме він питав? — запитав він.

— Чи правда, що ми плануємо весілля цього літа, — сказала Філомена. — Сказав, що в них "джерела". Я не підтвердила нічого конкретного.

— Добре, що не підтвердила, — сказав Кирило. — Але це означає, що хтось з тих, хто знає деталі, говорить з журналістами. Питання — хто.

Філомена почала перебирати в голові список людей, які знали про дату й місце весілля.

— Наші мами, — сказала вона. — Андрій, Оля. Інга тепер теж знає загальну ідею про літо, хоч не конкретну дату.

— Мама точно не говорила б з журналістами, — сказав Кирило впевнено. — Вона взагалі не любить публічність.

— Моя теж, — погодилась Філомена. — Андрій і Оля — навряд чи теж, вони знають, наскільки це чутлива тема після всієї історії з пресою минулого року.

— Тоді хто? — Кирило потер обличчя руками.

— Може, менеджерка маєтку? — припустила Філомена. — Вона знає дату й місце. Можливо, просто хтось з персоналу обмовився, не розуміючи серйозність.

— Можливо, — Кирило подумав про це. — Або хтось бачив бронювання й випадково розповів комусь.

— Це не обов'язково навмисний витік, — сказала Філомена. — Просто... люди говорять. Особливо коли мова про відому компанію й публічну пару.

Кирило кивнув, хоча було видно, що це його турбує.

— Думаєш, варто щось зробити? — запитав він. — Заявити прес-релізом? Підтвердити інформацію самим, перш ніж хтось її спотворить?

Філомена подумала.

— Можливо, краще зачекати, — сказала вона. — Якщо це поодинокий випадок, не варто роздувати з нього історію. Якщо журналісти продовжуватимуть дзвонити — тоді подумаємо про офіційну заяву.

— Розумно, — погодився Кирило.

Наступного дня в офісі Філомена вирішила обережно поговорити з Андрієм та Олею — не звинувачуючи, просто щоб зрозуміти, чи могли вони мимоволі сказати щось зайве.

— Журналіст дзвонив мені вчора, — сказала вона, сідаючи з ними за обід. — Питав про дату й місце весілля.

Андрій підняв брову.

— Я нікому не казав, — сказав він одразу, явно зрозумівши натяк. — Тобто, я знаю про липень, але не казав конкретну дату чи місце нікому за межами офісу.

— Я теж, — сказала Оля. — Хоч... — вона трохи завагалась.

— Хоч? — Філомена подивилась на неї уважно.

— Я згадала про це в розмові з подругою, — призналась Оля. — Не конкретну дату, просто "вони обрали якесь гарне місце за містом, з озером". Подруга працює в маркетингу одного видання, але я не думала, що це піде далі простої розмови.

Філомена відчула, як головоломка потроху складається.

— Яке видання? — запитала вона.

— "Економічна правда", — сказала Оля, явно вже розуміючи зв'язок. — Боже, Філо, мені дуже жаль, я не думала...

— Все гаразд, — сказала Філомена, хоч відчувала легке роздратування. — Це не твоя вина повністю, ти просто розмовляла з подругою. Просто варто бути обережнішими надалі.

— Звичайно, — сказала Оля, явно засмучена. — Я більше нікому нічого не скажу.

Кирило, дізнавшись про джерело витоку, сприйняв це спокійніше, ніж Філомена очікувала.

— Це нормальна частина того, щоб бути публічними людьми, — сказав він увечері. — Інформація просочується, навіть коли ми обережні. Питання тільки — як ми реагуємо.

— Думаю, не варто звинувачувати Олю прилюдно, — сказала Філомена. — Вона вже почувається погано через це.

— Звісно, не варто, — погодився Кирило. — Це була ненавмисна помилка, не зрада довіри.

Вони вирішили все ж таки підготувати коротку заяву — не детальну, але достатню, щоб уникнути спекуляцій у пресі.

«Кирило Руденко та Філомена Коваль підтверджують, що планують весілля цього літа. Деталі залишаються приватними, і пара просить поваги до особистого простору в цей особливий час».

Кирило надіслав це через PR-відділ компанії офіційним каналом — коротко, ввічливо, без надмірних деталей.

— Сподіваюсь, цього достатньо, щоб заспокоїти цікавість, — сказав він.

— Сподіваюсь, — погодилась Філомена.