Розділ 19

Кейр

Як тільки я підійшов до Лаури, вона стояла й зачаровано дивилася на квітку.

— Вона називається Сонцекрил. Вона тобі подобається? Можеш її зірвати, вона безпечна.

— Та ні, не в тому справа. Хоч вона й неймовірно красива... Цей її глибокий ультрамариновий колір і срібний пилок, який так яскраво світиться на сонці, просто зачаровують. Розумієш, я вже бачила цю квітку раніше

— Де саме ти її бачила? Ти ж ніколи тут не була.

— Ось і я про це! Я бачила її уві сні. Мені снилася красива жінка, якій я, ще зовсім маленька, заплітала цю квітку у волосся і називала її мамою… Та найважливіше те, що перед тим як прокинутися, вона сказала мені: «Нарешті ти повернулася додому, доню».

— Тобто ти хочеш сказати, що тобі снилася твоя рідна мати й вона тут, у Гекатії? Ти можеш її описати? Який вона мала вигляд? Можливо, я знаю її або хтось інший знає, і так ми зможемо її знайти.

— Ні, я не зможу цього зробити. Я не пам’ятаю її обличчя так детально.

Я не міг повірити в те, що мені сказала Лаура. Вона бачить свою матір! Це означає тільки одне: її спогади повертаються. Спогади про Гекатію. Отже, я помилявся. Я думав, що вона донька перевертня і людини, але це виявилося не так. Нам обов’язково потрібно розкрити цю таємницю

— Не переживай, ми дізнаємося все, що з тобою трапилося і чому ти аж тридцять три роки жила як людина

Нахилившись, я зірвав квітку для Лаури.

Лаура

Ця квітка дивовижна, така ж, як і її назва. Навіть після того, як Кейр зірвав її, вона все одно продовжує махати пелюстками-крилами. Цікаво, як вона пахне?

Обережно взявши квітку до рук, я піднесла її до обличчя. Принюхавшись, я відчула цей неймовірний, солодкий ягідний аромат. Від нього моє серце забилося швидше, на душі стало так тепло, а на очі раптом навернулися сльози. Чому б це?

Як думаєте що далі очікує на нашу героїню?? 

Пишіть свої здогадки в коментарі . 

А також незабувайте долати книгу до бібліотеки щоб завжди знати про вихід нової глави ..