Розділ 18

Кейр

Я бачив, що вона мені не вірить. Що я повинен зробити, щоб вона повірила? Перетворитися на вовка, щоб вона все побачила на власні очі? Щоб не думала, що все побачене вчора — лише ілюзія або страх. Як тільки ми вийдемо з цього чортового лісу, я покажу їй усе. Можливо, тоді її сумніви зникнуть.

На щастя, дорога Мертвим лісом минула без великих труднощів. Було кілька ліан, які намагалися затягти то мене, то Лауру під коріння дерев, але я з цим упорався.

Нарешті ми вийшли на галявину.

— Тут ми зможемо відпочити кілька хвилин, 

— сказав я їй. — Ти сідай і уважно дивись на мене. Чуєш? Тільки не бійся.

Я зняв із себе одяг.

Лаура

Що це він робить? Навіщо роздягатися? Але за хвилину переді мною стояв уже не Кейр, а величезний чорний вовк. Настільки великий, що таких навіть у кіно не показують. Його жовті очі дивилися прямо на мене.

Це неможливо! Я не вірю в те, що щойно побачила. Кейр — перевертень. Отже, те, що він розповідав мені про світ Гекатії — правда. Тільки, думаю, він помилився: я точно не перевертень і на жодного вовка не перетворююся. Напевно, він таки помилився. Що буде, коли він дізнається про це? Уб’є мене чи що?

Кейр знову став собою.

— А тепер ти мені віриш, що існує інший світ? Той, у якому немає людей. Хоч вони й схожі на нас, але вони слабкі та жалюгідні.

— Так, вірю, — відповіла я, але перед цим щосили вщипнула себе.

Я аж скривилася від болю. Отже, це все реально, і я не сплю.

— Я пройдуся трішки. Тут же я буду в безпеці?

— Так, але не відходь далеко.

— Зрозуміла.

Гуляючи цією галявиною, я побачила багато красивих і надзвичайно дивних квітів. Та мою увагу привернула саме та квітка, яку я бачила уві сні. Квітка, схожа на крила метелика. Вона дійсно існує! Це означає тільки одне: мої сни — не просто сни, це прокидаються мої забуті спогади. Отже, я дійсно раніше була в Гекатії, і Кейр може мати рацію щодо того, що я теж перевертень.— Кейре, йди сюди! — гукнула я його.

Любі мої читачі , як вам моя історія. Подобається ??