Розділ 13

Кейр

Повернувшись у кімнату, я побачив, як Лаура лежить у ліжку й уже майже спить. Тільки тепер до мене дійшло, що тут лише одне спальне місце. Щоби більше не лякати її своєю присутністю, я вирішив лягти на дивані.

Лаура

— Що ти робиш? — сонно пробурмотіла я, припідвівшись на лікті. — Невже ти справді сподіваєшся поміститися на цьому крихітному дивані? Давай краще я там ляжу, а ти займай ліжко.
— Ні, — відрізав Кейр, намагаючись умоститися зручніше. — Тут повно місця для мене. Засинай.

Я спостерігала за його спробами кілька хвилин, а потім не витримала й голосно засміялася. Мене неймовірно розсмішила ця картина: кремезний, високий чоловік під два метри зростом намагається згорнутися калачиком на маленькому диванчику. Його ноги безпорадно звисали з підлокітника, а широкі плечі взагалі не поміщалися.

— Чого ти смієшся? — здивовано запитав він, зиркнувши на мене.
— Просто ти зараз маєш дуже кумедний вигляд, — крізь сміх відповіла я. — Знаєш що? Лягай уже на ліжко. Воно величезне, місця точно вистачить для нас обох.

Кейр

Її сміх звуковий неймовірно. Здається, я вперше почув, як Лаура щиро сміється . Тому, коли вона запросила мене до ліжка, я довго не думав. Підвівся й слухняно ліг поруч, намагаючись тримати дистанцію, щоб не порушити її комфорт. Це був наш перший справжній вечір, коли ми нарешті просто розмовляли й сміялися, забувши про все що було.

— Скажи мені, будь ласка, куди ми завтра поїдемо? — тихо запитала вона, повернувши до мене голову в напівтемряві.
— До Гекатії, — відповів я, заглядаючи в її очі. — Ми вирушаємо до Гекатії.

Лаура

— Гекатія... — ехом повторила я, куштуючи це слово на смак. Воно звучало загадково і трохи лякаюче.  Що таке Гекатія ? Чи безпечно нам туди їхати?У кімнаті панувала тиша, порушувана лише нашим тихим диханням. Я відчувала тепло, що йшло від його тіла, і це дивним чином заспокоювало. Його близькість більше не лякала так, як раніше. Навпаки, тепер вона дарувала дивне відчуття .Я дивилася на його профіль, освітлений слабким місячним сяйвом із вікна. Величезний, сильний і водночас такий обережний зі мною. Мої повіки ставали все важчими, втома нарешті взяла своє.— Дякую, Кейре, — прошепотіла я, заплющуючи очі. На мить мені здалося, що його велика долоня ледь помітно торкнулася мого волосся, але я вже засинала, занурюючись у спокійний сон без кошмарів.

Кейр

Я лежав не ворушачись, боячись навіть глибоко дихнути, щоб не сполохати її сон. Коли її дихання вирівнялося, і Лаура остаточно заснула, я дозволив собі повернути голову й подивитися на неї. Вона здавалася такою крихкою в цьому великому ліжку.Завтра на нас чекає важка дорога до Гекатії. Попереду занадто багато таємниць . Але зараз, слухаючи її тихе сопіння поруч, я точно знав одне: я спалю весь світ дотла, але не дозволю нікому скривдити мою Лауру. З цими думками я вперше за довгий час заплющив очі й дозволив собі заснути.