Розділ 12

Лаура

— Йди і прийми ванну, поки вона ще гаряча. Можливо, тобі потрібна допомога? — запитав Кейр.

— Ні, дякую, я й сама прекрасно із цим впораюсь. — Він знову мені посміхнувся. Якби він робив так частіше, то не виглядав би таким суворим. Та як тільки я про це подумала, він знову повернув своє кам'яне обличчя. Його густі темні брови насупилися, а вольове підборіддя, здавалося, стало ще гострішим...

Я не сказала більше ні слова, просто пішла. Я хотіла вже зачиняти двері на ключ, як раптом почула глибокий голос Кейра:

— Не зачиняй двері, залиши їх трішки прочиненими. Я обіцяю, що не зайду до тебе і не буду дивитися. Просто хочу знати, що ти в безпеці...

Кейр

Я сидів на підлозі, а в моїй голові крутилася лише одна картина: Лаура на мосту, а потім вона летить у крижану чорну воду. Я навіть не почув, як вона вийшла з ванної кімнати й підійшла до мене.

— Навіщо ти це зробила?! — закричав я, зриваючись. — Навіщо?! Невже для тебе я настільки схожий на звіра? Невже я такий страшний?! За ці дні я нічим тебе не образив, навіть не торкнувся тебе!

Мій голос зараз був схожим на дикий рик. — Можливо, я просто огидний тобі... — Раптом я відчув, як шалено й панічно б'ється її серце, і миттєво зрозумів, що накоїв. Я знову налякав її.

Підвівшись на ноги, я почав повільно підходити до неї. Вона відступала назад, а її великі карі очі, сповнені сліз, дивилися на мене з острахом. Я обережно взяв її за руку і тихо промовив:

— Пробач мені... Пробач. Ти просто навіть не уявляєш, як я перелякався там, на мосту. В моєму житті було багато всього, та такий дикий страх я відчув уперше. Я досі бачу перед очима, як ти летиш у воду. Але найстрашніше — це те, як твоє тіло під водою все далі й далі віддалялося від мене. Я думав, що втрачу тебе... А з тобою помер би і я.

Лаура

Я просто не могла повірити в те, що почула. Як він може так сильно цінувати мене? Ми знайомі всього другий день... Як він може говорити мені такі слова? Тільки от я кожною клітиною відчувала, що кожне його слово — це чиста правда. Чоловік, якого я вважала безжальним бандитом, виявився зовсім іншим...

Кейр стояв біля мене і більше нічого не казав. Його руки були безсило опущені, наче вся надія назавжди втрачена. Я підійшла до нього ближче й сама впевнено взяла його велику руку у свою.

— Так, саме так я й думала про тебе. З першої хвилини і до цього часу я вважала тебе небезпечним, холодним, безжальним. Мені здавалося, що ти ненавидиш мене, і я просто вирішила полегшити тобі життя...

Кейр

— Я був холодним до тебе не тому, що ненавидів, — хрипко відповів я, міцніше стискаючи її пальці. — А тому, що неймовірно, шалено бажав тебе з першої хвилини, як побачив. Ти абсолютно зачарувала мене... Та я не міг тобі цього сказати, бо боявся налякати. Але все одно зробив це.

Лаура підійшла до мене ще ближче і ніжно обняла мене за шию. А потім тихо прошепотіла мені прямо в груди:

— Тобі теж потрібно прийняти ванну. Ти весь мокрий і холодний. Зачекай тут, я приготую її для тебе...