Розділ 11

Кейр

Як тільки я стрибнув за нею в крижану воду, відчув, як тисячі колючих голок пронизують моє тіло наскрізь. Мені допоміг мій вовк: він прокинувся, і всередині стало набагато тепліше. Я відчайдушно намагався знайти Лауру в цій темряві, але стрімка течія річки просто віддаляла її від мене. Кілька разів я намагався схопити її за руку, але все було марно. Коли надія вже майже покинула мене, я раптом побачив, як тіло Лаури безсило занурюється в глибину. Зібравши всі свої сили, я нарешті зміг це зробити.

Винісши її на засніжений берег річки, я зрозумів, що вона не дихає. Без жодних сумнівів і вагань я почав робити їй штучне дихання. Один... два... і нарешті вона судомно викашлює крижану воду! Розплющивши свої великі карі очі, Лаура просто дивилася на мене, не сказавши жодного слова.

Лаура

Прийшовши до тями, я побачила занепокоєного Кейра. Його карі очі були сповнені сліз. Він усміхнувся мені — вперше в житті я побачила дві ямочки на його щоках, які виглядали неймовірно красиво на цьому завжди суворому обличчі... Чому він мене врятував? Чому, адже він «хотів, щоб я це зробила»? А можливо, це тільки мені так здалося...

Кейр піднімає мене на руки й робить це так легко, ніби я пір'їнка. Він не просто йде, а майже біжить. Знайшовши свою куртку на мосту, він закутує мене в неї, наче я щось неймовірно цінне для нього.

Кейр

Я був неймовірно щасливий від того, що вона жива. Якби вона померла, моє власне життя теж закінчилося б цього дня. Але тепер її погляд змінився: вона більше не дивилася на мене з тим жахливим страхом. А можливо, це просто реакція на пережитий шок... За останні дні ця жінка зазнала більше болю, ніж за все своє життя. Невже я міг так сильно налякати її, що Лаура вирішила вбити себе?

Принісши її назад до готелю, я обережно закутав її в теплу ковдру. Її все ще сильно трусило від холоду, тому я відразу пішов набирати для неї гарячу ванну. Нехай вона зігріється.

Лаура

Я просто не вірила власним очам. Кейр так дбайливо до мене ставиться. Невже щось змінилося в ту мить, коли я стрибнула з мосту? Можливо, він не такий безжальний, як я думала? Напевно, це тільки моя ілюзія. «Лауро, що ж ти накоїла...»