Якось біг по лісу той, хто має довгі-довгі вуха та куций хвіст. А на зустріч йому сірий звір із гострими зубами, який любе поласувати маленькими куцохвостими тваринками. Вухастий тільки-но зібрався втікати, як сіроманець йому:
— Куди зібрався? Краще допоможи мені.
— Та як же я, такий маленький, такому великому допоможу?
— Так дуже просто. Я он йшов й під лапи не дивився. І от наступив на маленьку тварину з багатьма колючками. Та колюча тварина втікла, а колючки лишилися. Витягни мені їх, будь ласка. Я обіцяю, що тебе не скривджу.
Піддалася сумніву тваринка з довгими вухами, але все ж таки вирішила допомогти. І от витягає вухастий з лап сіроманця колючки, коли підлітає до них чорний птаха й сміється:
- Кар, кар, де таке бачили, щоб здобич хижаку допомагала?
А сіроманець їй відповідає:
- Ти б краще приклад брав із вухастого звіра.
- Який ще приклад? - поцікавилася птаха.
- Як допомагати, а не стояти в стороні та посміхатися!
Каркнула птаха у відповідь та й полетіла собі.
Коли це підбігла до них руда тварина з пишним хвостом, яка любить ласувати горіхами та жолудями.
- Нічого собі, - каже вона - а не боїшся, що він тебе з'їсть?
- Звісно ж що боюсь! - відповідає вухань - Але якщо раз обмане, то більше ніхто йому не повірить та не допоможе!
Замислилась маленька тварина над словами куцохвостого та й побігла у своїх справах. А вухань продовжував з лап хижака витягати колючки.
Коли знову до них підбігла інша тварина. Також руда, але дуже хитра. І також, як і сіроманець, любить поласувати маленькими тваринами з куцими хвостами.
- Поділишся здобиччю? - питає вона у сірого звіра.
- Не сьогодні, руда! - відповідає той - сьогодні здобичі немає, а є лише рятівник!
- Рятівник!? - засміявся рудий хижак - Тоді я і без тебе його з'їм.
Хотіла вона вже накинутися на куцохвостого. Та в цю мить вухань саме витяг останню голку з лапи бідолашного хижака. Той підвівся на всі чотири та й відповів хитрій тварині.
- Я пообіцяв, - грізно мовив сіроманець - а обіцянку потрібно дотримуватися. Тому ця маленька тварина не постраждає.
І сірий хижак почав гарчати на руду хитру тварину, що та злякалася та втекла.
З тієї пори, дехто зрозумів, що довіра є важливою частиною життя, а дехто зробив висновок, що допомога іноді приходить від тих, від кого її найменше очікуєш.