Тигр та му☀ха

➣ В даному творі склад "ра" замінили на символ ☀.

Якось зустріла му☀ха тиг☀ та й питає у нього:

— А чи зміг би ти підійнятися он на ту високу гору тримаючи на спині ще двох тигрів?

— Звісно ж ні! — відповіда му☀сі тигр.

— От дива, виходить, що му☀хи в☀зи сильніші за тигрів!

— Це ж чому? — здивувався тигр.

— Бо я зміг би й на гору підійнятися, і на собі двох, а то й трьох му☀х тягнути.

— Але ж му☀хи не тигри! — мовив той — Я б і сотню тих му☀х потягнув. А от ти, якщо хоча б одного тиг☀ та й затягнеш на ту гору, то я визнаю, що му☀хи сильніші за тигрів. Тож, йди куди йшов, поки я тебе не розчавив.

Замислилась му☀ха. Об☀зили її слова тиг☀. От вона й вирішила його провчити. Дочекалась му☀ха поки тигр засне, зіб☀ла усю свою родину та й понесли вони ☀зом тиг☀ на гору.

Прокинувся тигр й дивується. Як так, ліг спати під горою, а прокинувся на горі? А поряд му☀ха сидить і посміхається.

— Звісно ж було важко, — каже му☀ха — але як бачиш, дотягнув тебе на гору!

— Що на горі, то я бачу. А от як тягнув, то не бачив. От якби ще вище затяг, аж на самісіньку вершину, тоді б я й повірив.

— На вершину? Ну добре. Тільки от трохи відпочину й потягну.

Му☀ха знову дочекалася поки тигр засне, а потім знов покликала усю свою родину. Підійняли вони тиг☀ та й потягли на самісіньку вершину гори.

А тигр насп☀вді не спав. Він навмисно заплющив очі та й став чекати поки му☀ха візьметься за сп☀ву. І от тягне тиг☀ увесь му☀шиний рід, а він спостерігає.

Притягли тиг☀ на вершину та й розбігалися му☀хи. А маленька му☀ха сіла поряд з тигром та й чекає поки той прокинеться.

Розплющив тигр очі та й мовив:

— Ну через те, що ти намагався мене обдурити, я мав би тебе розчавити.

— Це ж чому? — поцікавилася му☀ха — Ти ж на горі? На горі! То які претензії?

— Ти диви який хоробрий! А те що ти з усією родиною мене тягнув, а казав що сам впо☀єшся, гадаєш, що це сп☀ведливо? А якби я повірив й усім розповідав би про те, що одна му☀ха одного тиг☀ на самісіньку вершину гори віднесла. Це було б не сп☀ведливо.

Опустила голову му☀ха. Соромно їй стало. А тигр продовжив.

— Але я пишаюся згуртованою п☀цею твоєї родини. Бо навряд чи б з десяток тигрів потягли на цю вершину одного слона. Та й навряд чи б з моєї родини хоча б хтось погодився на цей вчинок.

З☀діла му☀ха словам тиг☀ та й повернулася до своєї родини. А тигр лишився на вершині гори. Довго він розглядав к☀євиди аж поки не заснув. Напевно трохи позаздрив згуртованій п☀ці ма☀х.