Розділ 26. Максим. Початок 2

Ірбіс з Євгеном відновили суперечку, а Кіль намагався їх примирити. Ми з Нією переглянули теку з завданням та визначили місце нашої зустрічі. 

Я повернувся до Небесної Фортеці, аби набратися сил.

***

Мені так і не вдалося зрозуміти як, але Ірбіс на пару з рудим хлопцем організувала нам потрібний транспорт. Ми виїхали трьома автівками водночас, та кожна з них мала свій маршрут.

Нам із Нією слід було дістатися безпосередньо острова. Пункт призначення Кіля лишався таємницею. А Мік, хоч як не хотів їхати з нами, вимушений був повернутися до свого міста.

— Ти міг би явитися одразу на острів, — голос Нії дзвенів напружено. — Так тобі б менше часу довелось провести на Землі.

— І лишити тебе саму в дорозі?

— О, Боже, тільки не починай!!! 

— Ти ж бачила на що здатен сагаріс! Уяви, як Ейв не хоче, щоб ми його віднайшли.

— Для мене він тепер зветься Артвід.

— Серйозно?

— Це його людське ім’я! 

Світло фар прорізало густий, наче бавовняний, туман. 

— Ніє, він не людина. Він демон високого рівня, що керує найбільшою армією темних істот, яка існує на євразійському континенті!

— У нього зник хвіст. Це має щось означати.

— Він саме цього й хоче, щоб ти бодай на мить припустила, що в ньому ще зберігається людяність, що йому можна вірити.

— Артвід попередив мене про прихід Серна. 

— Та ж він сам його і надіслав! — це нове ім’я очільника темних сил  починало мені надокучати. — Ніє, я буду поруч із тобою доти, доки зможу!

— Що буде, якщо ти лишатимешся на Землі занадто довго? 

— Ніхто напевно не знає, та швидше за все мене не стане.

— Ти помреш?

— Так, але янголи помирають інакше ніж люди чи земні істоти. Ви маєте шанс на переродження або еволюцію духу, а ми просто розчиняємось у просторах Всесвіту.

— Цього не можна допустити. Має бути якась протидія. 

— І ми її обов’язково знайдемо. Та спершу треба дістати цю зброю!

— Ти завжди себе ставиш на друге місце, — важко зітхнула дівчина

— Просто я завжди ставлю місію на перше.

Нія прикусила нижню губу та відвернула свій погляд до вікна. На мить мені здалося, що дівчина заснула. Таким тихим було її дихання. Та коли я обернувся, помітив, що Нія дивиться на мене.