Розділ 21. Нія. Рада племені 3

— Справді? — не зуміла приховати саркастичних ноток в голосі. — У безпеці? Ваш лідер щойно відмовився захищати свій народ! Як ви можете захистити їх?

Замість Іріани відповів Рагнір:

— На світанку вони оговтаються. Зможуть самотужки за себе постояти! 

— Він не відмовлявся захищати свій народ, — мовила ліснича, — він відмовився проливати лісну кров.

— А всіх інших істот кров нехай ллється? А смерті людей ви не рахуватимете?

Спокій знову зраджував мене.

— Чим швидше ми покінчимо із цим, тим краще! — прошепотіла я, підводячись. 

Мік стрімко здійнявся слідом за мною.

— Ні, ні, ні! — поспішила його зупинити. — Ти лишаєшся із ними. Наглядатимеш за Ірбіс. 

— Ірбіс мені не пробачить, коли дізнається, що я відпустив тебе саму!

— Байдуже! — гнівно зміряла його очима.

— Та невже? — Мік самовдоволено посміхнувся. — Не те щоб я був дуже розумний, однак у твоєму плані є кілька прогалин!

— Просвіти мене!

— Ти плануєш їхати серед ночі незнайомою місцевістю, де навіть не працює GPS, — він загнув вказівного пальця, — берешся захищати себе та ледь живого воїна від зловмисників. Та навіть Фейнріх тебе зможе віднайти та спинити. Тоді ви з хлопцем загинете удвох.

Мік зігнув другого пальця.

— Ризик є завжди! — відрізала я.

— Ти хоча б кермувати вмієш? — рудоволосий загнув третього пальця та цілковито мене розізлив.

— Що ти пропонуєш? — вицідила крізь зуби.

— Себе! — посмішка Міка стала ще ширшою та ще бридкішою. — Я вмію водити, орієнтуюсь у цій місцевості, допоможу знайти тимчасовий прихисток, застрелю Фейнріха, якщо його нахабна мордяка з’явиться на горизонті.

Визнавати власну безпомічність важко, та мені було не звикати. Я оглянула всіх друзів, що лежали у безпам’ятстві. Гірко усвідомила, як мені не вистачало їх. 

Скупо кивнувши Міку, я схопила Рагніра за руку. 

— Збережи їх! Пообіцяй мені! 

— Обіцяю, обіцяю, — втомленим голосом відмовив Рагнір.

Іріана здійняла тіло Максима у повітря. Він важко видихнув, ніби це спричинило йому біль. На моїх очах замиготіли сльози, та я сподівалась, що їх сховає темінь холодного лісу.