Розділ 5. Нія. Порожні очі 7

— Дене, у мене виникло деяке ускладнення, — вимовила я, ступаючи крок уперед. — Мені явився Ейв. Учора за вечерею.

— Ейв… хто це? — поцікавився Євген. 

Максим змахнув рукою, та в його руках матеріалізувалась та сама блакитна тека. Він передав її Євгену для ознайомлення. “Як швидко ці двоє об’єднались заради справи,” — подумала я — “на нас чекає щось справді неймовірне!”

— Захисні чари було встановлено у квартирі Нії, — доповів Максим. — Імовірно, зловмисник явився використовуючи телекінетичні здібності.

— Він щось казав тобі? — Ден дивився на мене так, наче бачив уперше.

— Нічого.

Тоді архангел зробив те, чого я ніяк від нього не очікувала. Він сховав крила за спиною, ледь знизавши правим плечем. Підійшов до мене впритул та взяв за руку.

— Ніє, твоєї обітниці я сьогодні не прийму.

— Чому це? Я зробила крок уперед! — у голосі моєму пролунало невдоволення.

— Тому, що він з’явиться знову. Тому, що тепер для тебе виникає додаткова небезпека.

—  Але я не боюсь! — вперто насупилась. Невже він досі ставиться до мене, як до безпомічної дитини? 

— Твою обітницю я прийму тільки тоді, як ти дізнаєшся всю історію про Яру до кінця, — щось у його вимові змусило мене проковтнути слова обурення. 

Я відчула на собі важкі погляди друзів. Прийнявши рішення Дена, похиливши голову, міркувала про те, яка небезпека може чатувати саме на мене. І яку роль у цьому зіграла рудоволоса принцеса?

— Розпочинайте пошук союзників. Усі деталі в теці, — Ден відступив на край даху та вмить здійнявся.

— Не знаю як ви, а я вже задубів, — промимрив Кіль.
Не змовляючись, усі поспішили сховатись за стінами будинку. Навіть Максим. Я відчувала, як його важкий погляд буравив мені потилицю.