Частина 8

8

— Запевняю тебе, тату, це точно «злам» вашої Беатріс, — почав Сергій. — Ваша розумна квартира навіть із моїм суперчипом безпеки беззахисна перед високотехнологічним противником. Щоразу, коли заходить мова про НИХ, у мене відразу спливають спогади про події тринадцятирічної давнини: облога нас із Настею на дачі її батьків цими гидкими тварюками — дракорептилоїдами.

Віскі — рідкісний гість на цьому столі — вже кілька хвилин залишалося недоторканим: тема виявилася не просто незвичайною, а багато в чому дуже тривожною.

— Але як? І головне — навіщо? — Олексій підвівся й почав енергійно ходити кабінетом. — Минули часи прямих погроз «сірих» і спроб відкрито ліквідувати небажаних, як це було ще у двадцятих, після того як їм дали зрозуміти, що за це вони отримають відповідь. І після угоди з Галактичною Федерацією Світла на Ганімеді* вони, здавалося, припинили полювання на таких, як ми. То що ж сталося?

— Мої хлопці вже працюють над цим, — спокійно відповів Сергій. — Крім того, я, використовуючи свої контакти з ГФС — ще з 2023 року, коли вони прийшли на допомогу нам із Настею, — звернувся по підтримку й до них. Щоправда, з огляду на деякі обставини швидко отримати інформацію, мабуть, не вдасться.

———

*Ганімед — один із супутників Юпітера, відомий як місце важливих міжцивілізаційних зустрічей і підписання різних угод. *(Прим. авт.)

  ———

— Про що ти? Які обставини?

— Думаю, це вже не секрет... Річ у тім, що світлі сили, заради відновлення хай і хиткого, але миру, фактично зобов'язалися звести до нуля використання так званих тахіонних енергій. Тих самих, на яких працюють кристали більшості комп'ютерних систем ГФС, що, до речі, синтезуються лише під час вибухів наднових. Можеш собі уявити? Бо саме від обчислень цих квантових машин залежать точність і швидкість відповідей.

Він ненадовго замовк, а потім додав:

— І крім цього, з тієї ж причини — через зобов'язання перед «сірими» заради миру — тимчасово заборонена й допомога землянам з боку цивілізацій, які не входять до ГФС. Причому не лише у військових цілях, а й в оборонних.

— І... виходить, на швидку допомогу краще не розраховувати, — сказав Олексій, знову сідаючи. — Майже цейтнот...

— До речі... — схоже, Сергій копнув досить глибоко. — Я цілком допускаю, що ті, хто організував цю атаку, не входять до жодного офіційного дракорептилоїдного союзу. Найімовірніше, це якісь самопроголошені, ні від кого не залежні «галактичні шибайголови».

— Навіть не знаю, що й сказати... — замислено промовив Олексій. — Усе можливо. Тим більше що твоє припущення цілком логічне. Але скажи, що в цій ситуації ти порадиш нам із матір'ю? Зробити вигляд, що все гаразд, і принаймні вдома не обговорювати важливих тем?

— Так. Доведеться якийсь час залишатися насторожі... Мамі поки що краще нічого не казати — не будемо її тривожити.

Сергій дістав зі столу, мабуть, заздалегідь підготовлену звичайну на вигляд запальничку й невеликий гаджет на зап'ястя.

— Ось, візьми. Це — постановник перешкод малого радіуса дії, щоб не «засвітитися» перед потенційним противником. І мінікомунікатор для екстреного зв'язку зі мною... Усе це на порядок надійніше за вашу теперішню Беатріс. Думаю, розберешся. Тільки, будь ласка, користуйся цим лише в особливих випадках.

— Щодо мами та взагалі... я так само вважаю, — сказав Олексій. — Гаразд, сину, бачу, ти поспішаєш. Поїду додому. То мені знову з тим самим... «таксистом»?

— Так. Вибач іще раз. Решта зараз крутяться, як білки в колесі. Усе через підготовку зустрічі післязавтра — цього разу з представниками Пегаса. Ніяк не можемо визначитися з місцем і, відповідно, із системою охорони. У них, у ГФС, свої критерії безпеки, у нас — свої. Та й важко їм до кінця зрозуміти наш земний менталітет.

— Навіть не спитав, як там твої, — раптом згадав батько. — Сподіваюся, Настя тепер проводить на Землі трохи більше часу? Чи все так само часто літає на Ганімед?

— Ох, краще не питай... Спокій нам тільки сниться.

«Знову ідіома? — усміхнувся Олексій. — Хоча ні, просто фраза. Цікаво, звідки вона походить? Треба буде подивитися... або ще раз перевірити ерудицію Ірен».