ГЛАВА 7

І ось вже ранок, новий рік! На 1 січня випав сніг. І сотні воїнів прийшли, щоб знищити Край Угрупованих Братерств. Чекали наші їх вже довгий час. Із білим прапором в руках, виходить Влад і йде до них. Побачивши це, вийшов Рафаель до нього поговорити. Прийшовши каже:

- Ваш білий прапор не спасе! Земля ця наша вже буде! І як не хочеш воювати, то в ЄУМКа, зі своїми кубівцями, ти повинен вступити! 

- Ви кляті гієни, які лиш на слабших нападають і так безжалісно вбивають! Цю землю для таких як ви, паразитів, ми не віддамо! Але війни ми теж не хочем. Помруть і твої, і мої. Тому давай зробимо так: ти воїна свого візьми і на дуель зі мною ти його відправ. Будемо 1 на 1 битися, на шаблях або на ножах. Як виграєте ви, то забирайте землі ці собі. А як його здолаю я, то це буде наша земля! І більше ви сюди не йдіть. Надіюсь, що хоч чесність у вас є і що не обманете мене.

- Хм.... Пропозиція хороша, але ти знай, як вирішиш збрехати, то кожного із вас я накажу перестріляти!

І так погодився Рафаель. Підійшовши до армії своєї, він крикнув: "Хто стане на захист нашої держави і одолає їхнього володаря? Чи буде в нас достойний воїн, який переможе, у чесній дуелі, його на мечах?"

І вийшло троє хлопців сміливих, які в дуель піти хотіли. Та вибрати їх Раф не захотів. А око кинув на тілоохоронця свого, що звався Джеймс.

І ось затрубіли сурми та й гам піднявся. І вийшов Влад на поле бою, в сорочці білій, порваній та простих  штанах, у холод лютий, на мороз. І вже замерзли його руки, але стояв так довгий час. Виходить воїн Джеймс - великий. Він ріст мав майже метрів два. І сильний був, увесь покритий в шрамах, і видно що цей хлопець не слабак! 

Не встигли подивитися один на одного, як тут почалась битва. І довго стояв наш козак на ногах, як би його не різали. Той велетень і так, і сяк його атакує, а Влад захищається. Проте не міг він його атакувати, оскільки не виходило навіть до Джеймса доторкнутись. Постійно не давав йому спочити, атакував без перерви. І раптом впав козак наш до землі. Той велетень над ним став, і замахнувся мечем, щоб добити, але вибіг на бій Назар, брат Влада, і накинувся на Джеймса з кулаками. І ось народ тоді шум підняв і крикнув Рафаель:

"Порушили домовленості! Гади!" Але козак наш чесно піднявся і сказав:

"Так, я програв, боротись вже не треба! І я піду, як і мої товариші". Назар вискочив та й каже йому: "Невже ти навіть не продовжиш? Ти ще живий, попробуй його вбити!" Але відмовився Влад від цієї пропозиції і відрізавши мечем свій чуб, пішов із натовпу у ліс. Та хитрий Раф, поки його немає, гукнув: "Програв ваш хвастун! Тепер ці землі наші, а отже всі хто проти нас будуть розстріляні у раз!" Піднявши руку догори з рушниць вистрілили вони.  

І впали десятки невинних, простих дітей і козаків убили вони. Тікати кинулись усі, а їх розстрілюють в спини. 

Про Влада вже усі забули. Багато здалися в полон. Стали просити їх змилосердитися над ними. Тоді й сказав Рафаель: "Якщо на вірність нашої держави присягнетесь, то пожалію вас усіх! А поки в ЄУК вас приведемо, як доказ перемоги всім."