Ілюзії ламають долі, як хакери паролі.

- Привіт, Аню, знову в тіндері сидиш? І хто ж твоя наступна жертва? Сподіваюсь, йому буде, хоча б трохи менше за сімдесят? Бо, знаєш, мені б щиро хотілося, щоб твій обранець був, якщо не твого віку, то хоча б зі своїми зубами.

- Каміла, тобі, як завжди, так і кортить вштрикнути свого носа туди, де тебе і твоїх коментарів, ніхто не потребував.

- Старша від тебе, на шість років і досі дивуюсь, як так вийшло, що ми сестри? Дві різні людини. Коли ти вже, нарешті, візьмешся за розум? А він в тебе точно є, бо в іншому випадку, навіть, не знаю, як ти змогла вижити і не втрапити в колосальні проблеми, після того, як провернула стільки афер з чоловічими серцями? Може, прийшов час подумати про те, щоб розвивати свої інші таланти? З твоїм творчим потенціалом, вже давним-давно могла б бути найкращим моушн-дизайнером в нашій фірмі. Коли востаннє там була? Мені просто сумно за тебе і за той ресурс, який ти вкладаєш в незрозуміло що. Кажу тобі, закон бумерангу ніхто не відміняв. Якийсь один, з твоїх кавалерів, не захоче терпіти твої маніпуляції і в знак помсти, зруйнує все твоє життя. Невже, ти не хочеш вкладати свій час, в щось по-справжньому цінне? В щось, щоб приносило користь суспільству та надихало його?

- Скільки себе пам’ятаю, з всіма труднощами і проблемами, які зустрічала на своєму шляху, справлялась самотужки. З якого це дива, ти вирішила, що я до тебе прислухаюсь? Самостійність і незалежність, міцно вплелись в моє днк і цього, вже нікому не змінити. Ніхто не має права, говорити, як мені жити. Це моє життя і мені обирати, якими дорогами йти. - Дівчина піднялась з крісла і підійшла до дзеркала. - Думка суспільства, мене вже давно не хвилює, як і те, чим воно живе і що його надихає. Колись, я дійсно від цього залежала і саме це зробило мене тою, якою ти мене тепер, бачиш. Вродлива, правда?

- Неймовірно. Прекрасніша від Афродіти.

- Ззовні я гарна, але всередині бридка. Все має свою ціну. До речі про неї, пам’ятаєш, скільки кіл пекла, я пройшла, щоб стати такою?

- Ти про фото, яке Микола, виклав в Інстаграм, коли ти була ще підлітком? Це було дуже жорстоко з його боку, враховуючи те, наскільки він тобі подобався. Коротенький підпис в профілі, який розбив твоє сердечко. Мабуть, тому ти така злюка, вже хтозна скільки років. Як там було? Краще, я буду зустрічатись з вівцею, ніж з Анею Михайлюк. Гадаю, він вже про це, і не згадує, а тобі, довелось змінити школу і ще багато чого пройти. Пишаюсь тобою, адже, ти обрала не опускати своїх рук. Поставила брекети, займалась спортом тричі на тиждень, припинила їсти солодощі і бридке каченя, перетворилось на елегантного лебедя. Але, птаха ця, з нестерпним характером! 

- Я б образилась, але на правду, не ображаються. Де б я не була, що б не робила, завжди згадую, як одного спекотного дня, прибігла зі школи додому, неймовірно щасливою. Микола Антипів, самотужки підійшов до мене, посміхнувся і запропонував зробити спільне фото. На той момент, я не дуже розбиралась в соціальних мережах, але заради того, щоб побачити нас разом на спільному фото, яке в своїх думках, вже роздрукувала і розвісила по всій кімнаті, була готова на все. Змучила свою сусідку, занудними проханнями встановити мені Інстаграм. Сльози, розчарування, біль. Минуле, в минулому. Тільки, як відшукати спокій для моєї душі, якого не можу знайти відтоді, як розбились мої перші рожеві окуляри? Незліченна кількість шанувальників, та ніхто з них мені не потрібен.

- А ти ніколи не думала, що буде з тобою, якщо закохаєшся в когось з тих, кого обманюєш?

- Ні. - Аня відповіла швидко і впевнено. - Бо цього ніколи не станеться. Знайшла! Ііііііі… Клюнув! Можеш мене привітати, сьогодні, я йду на побачення!

- Серйозно? Хто він? Покажи? - Аня віддала сестрі телефон. - Ох, який красунчик! Дивись, як би ти потім, за ним не бігала. З такими небезпечно зустрічатися. Раптом, він, це ти, тільки в чоловічій подобі?

- Спокійно. Якби він був мною, я б дуже швидко його розкусила. Досвід маю огого. Гадаєш, мої минулі побачення, часто вдало закінчувались? Головне правило таких як я, ні в що фінансово не вкладатися. Просто, просиш в таких, грошей в борг і вони зникають, швидше, ніж ти встигаєш про це подумати. 

- А якщо, це взагалі якийсь маньяк?

- А ти думаєш, півроку на самооборону , я ходила по приколу? Каміло, якщо ти і робиш щось для себе, вкладай в першу чергу в знання!

Київ. Оболонь 10:10

Телефон задзвонив саме в той час, коли Дмитро, сидів на своєму дивані. - Так Сергію. Слухаю. На разі, відмовлюсь від твоєї пропозиції. В мене купа роботи. Що сталось? То буде годинний монолог, але як готовий слухати, то вперед. Вчора, до мене звернулась клієнтка, в якої зламали акаунт і злили всі її приватні фото. Вже настільки стандартна ситуація, доволі часто з таким зіштовхувався за роки своєї практики, але там, не все так просто. Дівчина самостійно надіслала зловмиснику всі свої дані і логін і пароль, чого робити не бажано, хто б не просив. Я думав, що про це, знають всі, але як виявилось, ні. Клієнтка вважає, що то її друг, а той, активно її запевняє, що ніяк, не причетний до цієї ситуації, каже, що вона не зможе довести його провину. І от, що змушує мене, далеко не один день, ламати мій і без того зламаний мозок. Клієнтка, неодноразово просила видалити ті фото і за чималу грошову винагороду. Кожного разу, хлопець наполегливо стоїть на своєму і каже, що не має жодного відношення до цієї ситуації. Точніше, він визнає, що користувався її профілем, але заперечує те, що саме він, злив її фото. Що за цим стоїть, помста? Може бути, але не розумію його мотиву. Зі слів дівчини, вони мають прекрасні стосунки. Мутна ситуація, хотів би прояснити. Потрібно накопати якомога більше інформації на того хлопа. Юрій Яковенко. Знайдеш? Чудово! Зустрінемось о восьмій, в кав’ярні. Тій, що на розі, біля мого дому.