Про що співає Пташка

Пташенята

Увечері влітку, в садку що за домом,
заслухались діти співом знайомим.
Сидів соловейко на гілці високій.
Та раптом, злетів забувши про спокій.

Садочок затих. Пісня урвалась.
Бо пташка, побачивши діток злякалась.
Уважно вдивляючись в лисття-сердечка,
Один з малюків помітив гніздечко.

- До двору, мерщій, щоб сказати дорослим:
там пташенята. Соловейко їх бросив.

- Хто буде їх гріти і годувати?

- Нам треба негайно з гнізда їх забрати.

- Ми - вже дорослі і самостійні.
Пташок доглядати ми зможе постійно.

- Ми крихтами будемо їх годувати.
Бідненьких, їх, зможемо ми врятувати.

Послухав дідусь. Похитав головою.
Малих посадив він поряд з собою.
Неначе крилом, пригорнувши рукою,
промовив він тихо, з тугой легкою:

"Без розуму добрії справи не роблять.
Той правий, хто злагоду й спокій боронить.
Не можна дітей від батьків відривати.
Не можна безкарно долі ламати.
Не можна в пташок відібрати свободу.
Як, з вітром не можна укласти угоду.
Батьки їхні - поруч. Ви їх не турбуйте.
А вранці пташкам годівничку змайструйте.
І будуть садком линуть різні пісні.
І різні пташки прилетять навесні.
А, ось, як почнуть пташенят годувати,
Ви будете їх від котів захищати."

Послухались діти мудрого діда.
Від суму й тривоги не лишилось сліду.

А лагідна ніч цвіркунами співала
І в ліжечках їх, мов в гніздечках гойдала.

11.05.2022

Velika

Подобається

#1965 в Різне
#397 в Дитяча література
#486 в Поезія

У тексті є: віршовані історії для дітей

Відредаговано: 10.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись