У давнину забуту сиву
Люди мали дивну силу:
Душею Світ відчути -
Не слухати, а чути.
Як росте травинка,
що думає тваринка,
про що співає пташка,
де прихисток комашки.
Всі таємниці добре знали
По мудрому співіснували.
Спілкуватися уміли.
І все живе їх розуміло.
Та з часом люди забували
і дружбу, і знання втрачали...
Та, навіть спромоглись навчитись.
На Світ небачачи дивитись.
Але, про ту чудову пору,
(про розуміння й спільну мову)
Діти(!) досі пам'ятають
І, за звичкой розмовляють:
Як ростеш, Травинко?
Як живеш, Тваринко?
Про що співаєш, Пташко?
Як діточкиИ, Комашко? .
23.12.22