Про що мовчу

Поховай

Тремтяче, холодне
Нема довіри - нікому.
Серце закрите,
немов у труні.

Блукаю як привид,
що шукає тепла.
Злякаючись всі -
Вони згоряють до тла.

Як та примара.
Стою я по центру.
Посеред трупів.
Не маю надії.

Душа зіткана з праху.
Немає мрії -
Одне лиш бажання:
Звуки каміну,
Теплі обійми.

Так, ніби примара.
Прозора, бліда
Ніби тану уся.
Мить або два -
І мене вже нема.
Міраж, нічний жах,
Я знову сама.

Темрява.
Відкрий очі та закрий -
Все одно.
Лише вона поруч.
"Лише їй ти потрібна".

Простягає руки вперед,
В холодні обійми.
Немає затишку в них,
Лиш холоднії зими.

Так, я примара.
І у світі живих -
Не знаю для чого,
та і досі блукаю.
Сама, непомітна,
Прозора.
Примара.
Блукаю в пошуках себе,
Та все це намарно.

01:00, 27.05.2024

Лаванда

Подобається

#1634 в Різне
#373 в Поезія

Відредаговано: 27.07.2024