Про що мовчу

Відображення

Безтурботне, чисте небо

Нависа над містом.

І знаєш, що що б не сталось,

Треба бути оптимістом.

 

Дивлячись у дзеркало

Посміхаєшся собі,

А відображення сміється

З тих всіх сподівань твоїх.

 

Бути поглиненим думками –

Насправді, не так уже й погано.

Головне, уміти розрізняти

Що  - вигадка, а що - реально.

 

Попереду щасливе майбутнє

Мине рік, ну може два.

Та я лишаюсь тут.

Чекаю, поки хто врятує

Та підійме з цього дна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше