Про що мовчу
Застілля
Піднятий келих, солодкий парфум,
Широка посмішка, вуха нагостро.
Алкоголь туманить розум
Виліза’ твоє нутро.
Чарка йде за чаркою,
Мене наповнює цікавість.
Давай, не стримуйся, я почекаю.
Покажи на повну свою сутність.
Ще трохи і розмови стануть без обмежень,
Вже нікого не бентежать діти.
Безліч хтивих жартів та відмінних суджень,
Ніхто не перестане гомоніти.
Хтось засуджує мій погляд,
«Надто серйозна, тиха, німа».
Чи розуміють вони? Та ні, навряд.
Я насолоджуюся тим, що спостерігаю за всіма.
Моє лице серйозне, але нутро сміється.
Людям небагато треба, головне, що добре п’ється.
Я не засуджую і зовсім не проти,
Але будь ви справжніми завжди –
Не довелося б так чекать суботи.
Відредаговано: 27.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
