Відкриваю очі, видивляюсь вдалечінь,
Відчуття ніби над небом нависає тінь.
Повітря чисте, але не чутно подиху Життя
Знов повітряна тривога, але я не шукаю укриття.
Можливо, не кожне горе
Заслуговує жалю?
І, може, не в кожному морі
Ти залишишся на плаву.
Скільки не думай:
Проблема Світу – в людях,
Усі лиха – через нас.
І поки серце б’ється в грудях,
Чиїсь руки змінюють окрас.
Може, колись і зійде сонце
І я побачу всіх кого люблю.
Світ – це дивовижне місце,
Але лише коли я сплю.
Відредаговано: 27.07.2024