Чому, думаючи про себе,
Відчуття ніби вчиняю злочин?
Чому інші думають,
Що я на все закрию очі?
Чужі плани на мене,
Мрії та сподівання.
Вони приймають, напевне,
За «так» моє зітхання.
«А про мене ти подумала?
А про того, чи іншого?»
Боже, як же це набридло!
Досить вже бажати більшого!
Ви набридли визначати
Що кому я винна!
Мені на вашу думку – чхати!
Що не скажу – я дивна!
«Треба те і треба те...»
І все таке, за списком..
Я робитиму як схочу!
Так що стуліть писок!
По-вашому не буде
І не сподівайтесь!
Я знаю, що серце відчуває,
І не дам цим скористатись!
Я йду вперед і чую крики:
«Ця дівчина піде по головах!»
Заспокойся, угамуй цей страх,
І далі, у майбутнє, проклади свій шлях.
Відредаговано: 27.07.2024