Про що мовчу

Театр

Люди підтримають тебе,

Якщо ти думаєш так само як вони.

Твоя думка, або позитивна, або відсутня.

Якщо негативна - помовч, тебе не питали.

 

Лицеміри пливуть за течією,

У них один голос, одні слова на всіх.

Один крикне:"Фу, яка гидота!"

Усі підхоплять: "Так! Глянь! Який кошмар!".

 

Люди не можуть поважати твою думку,

Якщо вона іде у інший бік.

Скажи ти лишень щось не так,

То це більше не людина, це хижак.

 

Увесь цей цирк мені набрид, скажу я чесно,

Моє терпіння лусне вже за мить.

У колі цих людей, відчуття ніби в болоті

І цей бруд мені нічим не змить.

 

Здається, ніби життя - один театр,

Але я не актор, мені немає місця там.

Блукаю без мети, лише спостерігаю,

За людьми, що власноруч

Дають волю злим вустам.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше