https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1696168161_3.png
Про що мовчу
Дощить
Чому так сумно виглядає дощ?
Чому його краплини, наче сльози?
Може небо засмутилось через щось,
І виливає увесь свій гнів у грози?
«Не шукай ти сенсу у погоді!
Небо неживе, воно не плаче!
Годі вже сидіть на підвіконні
У пошуках таємних значень!»
Є люди, які завше дощу раді,
Вони танцюють і лунає сміх.
Я їм дещо заздрю. Справді.
Де бачать вони щастя,
Там я бачу гріх.
Кап, кап. Крапля скочується вниз.
На щоці лишається доріжка.
Витри слід і досить сліз,
Бо знаєш, що то душа твоя дощить.
Відредаговано: 27.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
