Том 4 Глава 30 - Інцидент на ярмарку

Том 4 Розділ 30 - Інцидент на ярмарку

- Частина 1 -

= Від імені Сайка =

Зараз уже глибока ніч, але через хвилювання я ніяк не можу заснути. Хотів би я бути таким же безтурботним, як і решта хлопців у візку. Ми вчотирьох вирушили з села Мезой до передмістя Такай, на національний ярмарок, що проходить у Паргоні раз на п'ять років. На жаль, я був змушений вирушити один, а з цими трьома хлопцями так і не познайомився до пуття. Лише парою фраз перекинувся кілька разів, чисто з ввічливості.

У Мезої розташований табір для біженців. Паргон приймає всіх нещасних, і не важливо, звідки ти родом, з Араконіума чи Рокенленда.

Де ж Ліза? З нею все добре... Ми разом, без особливих проблем, перетнули Фріленд і вирушили до її родичів у Рокенленд. Але виявилося, що на той час кордон вже був закритий. Пощастило тільки, що її рідні все ж таки встигли залишити країну, і знайти притулок у Паргоні. Тож Ліза возз'єдналася з ними.

Я ж залишився за бортом, і два роки проведених у таборі жив окремо від неї. Ми лише зрідка бачилися. Нещодавно у неї з'явився хахаль, і через кілька місяців стосунків вона завагітніла. Можна сказати, я відчував до неї певні почуття, але вони залишилися непоміченими, а я не заговорив про них відкрито. Хоча як я міг... Адже взаємних почуттів ніколи не було. З того моменту, як я врятував її в Рейнфоллі, Ліза почала боятися мене. Мабуть настільки страшний диявол усередині мене. Не знаю як вона взагалі зважилася попросити мене про допомогу ... Я ще кілька разів вдавався до його сили по дорозі до Шаї, і з кожним разом дівчина тремтіла все сильніше. Досить нашим поглядам перетнутися, як Ліза починає тремтіти і ховати очі.

Якийсь час я ще доглядав за нею, але коли вона завагітніла, зрозумів, що в цьому більше немає потреби. Я пам'ятаю, як я казав К'ю, що сам хочу захищати те, що мені дорого... Але Ліза виявилася не тією людиною. Скільки думаю про день нашого розставання з К'ю, стільки шкодую, що зважився на це. Я міг би стати сильнішим і поряд з ним... адже я міг захищати К'ю. Скільки болю йому довелося пережити, поки ми подорожували? Адже він не такий сильний, як я думав раніше... Чому того дня я думав тільки про себе? А ось він... Не лише врятував нас від грибів, а й повернувся по мене.

Ні... Треба перестати думати про це!

Я дав обіцянку, що знайду його. Я не забув про це! Саме тому мені довелося залишити табір біженців і вирушити до Такаї. Час роботи!

Усі, хто перебуває у візку, включаючи мене природно, їдуть на роботу. Щоб дістатися Фріленда, мені потрібні гроші. Оскільки Мезою найближче село до Такай, саме там набирали хлопців для охорони на аукціоні. Втім, крім нашого є ще два вози. За легку авантюру платять чимало. Але цього все одно не вистачить, тому доведеться якийсь час провести в Такай, і підзаробити ще.

З іншого боку минуло майже 3 роки... Можливо, К'ю вже залишив Фріленд? Адже він завжди кудись іде, навіть якщо в нього немає жодної мети. Якщо так, то навіщо я вчив демонічний мову?

Поки розмірковував про майбутнє, я нарешті заснув.

- Частина 2 -

Національний ярмарок Паргону. Саме її проведення цього року виглядає дуже незвично, враховуючи той факт, що дві сусідні країни горлянки одна одній рвуть на війні. П'ять років тому, коли конфлікт між Рокенлендом та Арконіумом тільки назрівав, ярмарок узяв на себе роль своєрідного примирителя. Але не те, щоб у неї це вийшло. Що арконіанці, що рокенлендці, то тут-то там влаштовували неприємності організаторам і вплутувалися в постійні бійки.

Я вперше на ярмарку, але його масштаб перехоплює дух. Страшно уявити, скільки тут було народу, коли вся Шая збиралася.

Єдина причина, чому проведення все ще можливе, та сама, чому Паргон не був насильно втягнутий у військовий конфлікт. Четверо із семи Героїв людства є дітьми короля. Якщо точніше, то Вдова Тамбона, Некроліт Аран, Вершник Смерті Гарсія, Лимонна Кислота Веленсі.

Кожен із них герой людства, але всі вони обернуться проти тих, хто піде на Паргон війною. Їхня сила настільки жахлива, що ні одним, ні другим не вистояти. Чому їх взагалі вважають героями? Це статус, який може дати король громадянинові своєї країни, якщо той має вражаючу уяву силу. Їх ще називають посланцями Богів. Арконіум має Джоджі і Локі, але обох мало цікавить війна. Рокенленд має лише Кранкена, який теж не має наміру вступати в конфлікт. Але герої із сусідніх країн мене мало турбують. Тому що тут пройшла чутка, що чотирьох дітей короля Паргона, можна буде зустріти на ярмарку.

***

Незважаючи на холод, трава у Паргоні ніколи не втрачає свій пігмент. Вона завжди залишається смарагдово зеленою. Прямо зараз, на ярмарку повно наметів та лавок, з різноманітними товарами, зібраними по всьому світу. Ми ж неквапливо їхали вздовж головної вулиці, і я міг милуватися нею. Жаль тільки сам не можу взяти в ній активну участь. Тут же не лише торгують, а й проводять різноманітні конкурси.

Ось, наприклад, кілька таких конкурсів:

Стрілянина з лука по вишнях. Якщо зможеш потрапити три з трьох, при цьому не зачепивши кісточку, король особисто подарує тобі садибу з вишневим садом. Або ж бій у бруді на свинотілах. У цьому конкурсі можуть брати участь лише діти. Було смішно спостерігати, як вони натягують каску дорослого солдата, незважаючи на те, що вона їм не за розміром. Але тут уже нічого не вдієш, для дітей касок ще не придумали. Були й перегони з перешкодами на конях. Ось тільки із зав'язаними за спиною руками, щоб ускладнити завдання наїзникам.

Але мені найбільше сподобалися творчі конкурси. Музична битва, де гурти виступали по черзі, а потім переможець вибирався за допомогою перерахунку монет у капелюхах, які їм кидали слухачі. Кажуть, переможцю буде організовано тур по всій країні. Якщо їхня творчість буде оцінена і народом, тоді можливе запрошення на свято, організоване особисто королем. Це найвища честь. Уявіть лише... радувати людей своєю музикою на день народження короля...