3

Пощастило мені тієї ночі, брати і сестри, що час прийшов нечисті ховатися, проспівали  перші півні. Настала четверта година ранку.

Як пішла чорна нечиста, спалила я ту гнилу хату. Викопала могилу, поклала дохлу відьму спиною доверху ще й кілками позабивала, щоб не встала, не дай Боже. Обійшла навколо але ніде ні сліду чорної нечистої не знайшла. Дивно це було, брати і сестри, не то слово. Тому що духи, як нам до цього часу було відомо, далеко від місця смерті або поховання не відходять. А тут виходило, що цей дух ходив де йому заманеться. Така в нього була люта жага помсти та ненависть до усього живого.

Коли я до господарів Петра і Марії, у яких ночувала поверталась, то почула на подвір’ї крики. Виявилось, що Марія вночі померла від ядухи, що не дивно. Але коли оглядала її, то яйця під пахвою не знайшла. Значить встигла жінка жабу відригнути та на яйце посадити, щоб Василіска отримати.

Чорне яйце я разом із жабою найшла аж на горищі та запхала в торбу, маючи намір віднести до матері Аліпії. Але як тільки вийшла за межі села, торба незрозумілим чином розв’язалася, впала на землю і перетворилась на порох. Тоді я збагнула, що Марія була просто знаряддям в руках нечистої сили, а Василіска та чорна нечиста вирішила вивести для себе.      

Наступної ночі, коли я спала в монастирі до мене в кімнату зайшла мати Аліпія і покликала за собою. Ми піднялись на башту і мати показала мені рукою на болото. На тому болоті кругами носилась чорна істота. Вона то завмирала простягаючи руки до місяця, то кидалась поміж кущів наче дикий звір.

— Сьогодні з’явилась, — сказала до мене матір, — нічого не хочеш мені розповісти?

Я розповіла.

— Вперше бачу таке нечисте створіння, — каже матір, — навіть не знаю, що за злоба нею керує, цією Чорною панною.

— Для чого їй Василіск? — питаю.

— Три властивості у Василіска — дарувати багатство, дарувати смерть від отрути і перетворювати живе на камінь. Ніщо з цього тій неупокоєній істоті не потрібно. Хіба вона замислила Василіска для живих. Завтра відправлю Оксану в Ріхту дізнатися її ім’я. Тоді зможемо почати її відспівувати, щоб тобі легше було здолати цю нечисту.    

Але Оксана з Ріхти не повернулась. Не повернулась і матір Аліпія, яка пішла за Оксаною наступного дня. Застиг монастир у мовчазному смутку.

А на третю ніч побачила я Чорну панну в коридорі між кухнею та молитовною кімнатою. Йшла вона з вперед витягнутими руками і шарила по стінах. До цього, брати та сестри, жодного разу не чула, щоб щось нечисте могло в замолені та зашіптані стіни проходити.