1

Сьогодні, брати і сестри я розповім вам про той жах, який мучив і йшов за мною на протязі цього року. Як я вижила — не знаю. Тому що та істота, яка відкрила на мене полювання була сильна і хитра. А як її повернути в пекло, звідки вона вийшла я і гадки не мала до недавнього часу.

Рік тому 15 січня рівно у Сільвестрів день йшла я до Францисканського монастиря щоб отримати благословення у матері Аліпії. Темніло рано, тому вирішила зупинитись у Рихті і попросилась на ночівлю до заможних господарів. Звідки я могла знати, що дружина того господаря Петра Марія водилася з відьмою, яка навчила її як вивести василіска.

Чи то багатства Марії не вистачало, чи то вирішила вона когось зі світу звести але я на власні очі побачила, як вона яйце від чорного півня отримала та під пахву сховала. Але не знала Марія, де взяти жабу, щоб на те яйце посадити. Яка ж жаба в середині січня? А носити до 4 червня під пахвою яйце вона не збиралась. Та і чи багато можна зробити, як носиш щось під пахвою. Ні сну тобі міцного, ні їжі зготувати, ні чоловіка приголубити.

Була я у себе в кімнаті, як о другій ночі в сліпий час рипнула хвіртка. Побачила я з вікна як Марія прямує в сторону лісу, одягнула плащ та пішла слідом за нею. Там і побачила будинок старої відьми.  

Зазвичай, брати і сестри ми наших недолугих сестер не чіпаємо, але ця відьма була така клята, що навіть земля біля неї не родила — стояла та перекошена хата мов на долоні під яскравим світлом місяця.

Ну я роззирнулась довкола і підійшла по слідах Марії до самого вікна. Пасток біля хати було — сила силенна. Й усі сильні, як не на смерть, то на сліпоту або божевілля пороблені.

Чую, що сперечаються Марія з відьмою. Зазираю у вікно і бачу, що дістає стара зі старого глечика велику чорну ропуху та каже до жінки, щоб та відкрила рота. Бо тільки так жабу до свого подвір’я зможе донести. Ковтнула Марія ропуху і посунула назад до хати.