ПРОЛОГ

Дядечко Пу любить конкретику: місце, ціль, мета, - усе по поличках розклав. Місце висадки – столична планета. Узбережжя океану площею близько двадцяти квадратних кілометрів перетворилось на небезпечну територію, потенційно заражену істотами п’ятого, найвищого класу неблагонадійності.
Здавалось би, атомне бомбардування найкраще розв'яже проблему: скинути дві – три термоядерних, а там вже й розбиратися, що й звідки узялось. Та біда у тому, що це ближче, аніж якихось п’ятсот кілометрів від палацу диктатора. Там, на території наукового заповідника, що належить корпорації «Румір», почалась неконтрольована чортівня: на райське узбережжя прибій викидав «прибульців», здебільшого - людей. Без паспортів чи будь-яких документів, без прописки. Ніхто з них не складав військової присяги й не являється громадянином жодної з союзних цивілізацій. Коли потік підозрілих суб’єктів перевищив можливості місцевої поліції, арешти та облік «мігрантів» поставили на конвеєр: територію заповідника відгородили силовим полем, звели сторожові вежі й запустили всередину тюремний персонал та роботів-наглядачів. А згодом – ще й групу психіатрів для спостереження і санітарів – для порядку. Зараз поясню навіщо і чому.
Виходячи на берег, порушники потрапляли відразу до фільтраційного табору. Тимчасово проблема вирішилась. Принаймні, з’явилась можливість розібратись: хто ці люди, звідки, і найголовніше: відсортувати їх за класами благонадійності та розподілити відповідно до їхніх професій…
Отут і почалось! Роботизована реєстраційна система відправляла адміністраторам трудових таборів анкети «прибульців», де у рядку «професія/навички» було: «художник», «письменник», «поет», «фізик», «математик», «дракон», «вождь племені»… Імена, до речі, в анкетах теж нічого собі: Ісаак Ньютон, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, Бендер А-а, пітекантроп Дарвін… Я особисто деякі прочитав, і фото бачив: на вигляд - справжнісінький Ньютон, навіть у камзолі й з перукою - все як у підручнику.
Загонів спецвійськ силовий бар’єр до заповідника не впустив, зате випустив наглядачів і психіатрів, коли їм дали команду евакуюватися. Схоже, хтось або щось перехопило контроль і відгородило територію заповідника від навколишнього світу. Єдиний спосіб потрапити усередину – телепортація крізь міжатомний простір. А таким чином не кожного агента можна відправити: треба аби метикуватий був, і загартований, і щоб досвідчений, добре тренований. А головне – такий, щоб його не шкода. Тому це завдання Дядечко Пу доручив мені.
Диктатор мене, як родича, особисто благословив на подвиг. Так і сказав: "Благословляю на подвиг, Адаме. У наших розвідданих забагато "білих плям", то й сам йди й розберись до ладу, що там за божевільня. А як не розберешся - підірвемо там усе до бісової матері разом з тобою й усіма тими виплодками, що там повилазили з океану. І нам," - Тобто йому, Дядечку Пу, - "Начхати, що там тими геніями аж кишить, - галактична безпека Союзу Цивілізацій Добра і Світла - важливіша. А мо' там вцопи воду каламутять? А мо' вони державний лад планують повалити й кинути Галактику у хаос анархії?" - так він мене благословив. Я й полетів.
Мої ліниві мізки дожовували суть завдання вже під час стрибка десантного човника крізь поле Кранкенштольценка. Подорожі міжатомним простором небезпечні для душевного здоров'я, тому в польових умовах їх використовуює лише військова розвідка, у виняткових випадках. Приміром, для захисту галактичної безпеки ЦДС(Цивілізацій Добра і Світла). Для війни проти всього поганого, на захист всього хорошого, коротше кажучи.
Для сторонніх очей моя капсула пірнула у штучно створену червоточину в часі-просторі неподалік столичного Космополіса і розкрилась під куполом бар'єру над місцем десантування. Це так збоку здається. А для мене минуло років з п'ятсот - шістсот, принаймні так я це відчув. Чому так - те вам хтось з яйцеголових міг би пояснити. А я - спецвійська, еліта "Сталевих Раків", у мене незакінчена гуманітарна освіта плюс вища школа життя - армійська служба. Знаю лиш, що це пов'язано із квантовою природою свідомості та переходом через стан близький до си-нгу-ля-рно-сті, чи щось таке подібне... Коротше, з'явився я над пунктом призначення з атрофованим мозком, осоловілими очима і розладом шлунку - все через перехід крізь стан си-нгну... Біс з ним.