Розділ 1

Як казав мій дядько " Не п'є або дуже набожна людина, або велика падлюка".Не знаю як набожним, а от великою падлюкою чайківський батюшка ніколи не був. Що й не втомлювався доводити раз за разом прикладаючись до зеленого змія. Жителі села милосердно прощали святому отцю цю слабкість. На дворі був комунізм, нерви і не в такої духовної людини здавали. Та все ж таки хитали головами " Оце батюшку знов понесло".

Прапрабабусю мою, Якилину, знали в селі добре, та й не тільки в селі. Вміла вона лікувати, розбиралася в травах. Часто закликали її до себе і ченці з Києво-Печерської Лаври полікувати хворих. Якилина була віруючою і Божим людям допомагала з радістю, ніколи не відмовляючи до певного часу.Ось одної ночі коли всі полягали спати, почувся тихий шкребіт у вікно. Якилина пішла відчиняти сама, бо в такий час візитери могли бути тільки до неї. На порозі стояла заплакана матушка. Зхопивши бабусю за руку почала вмовляти піти якнайшвидше з нею, бо батюшці геть зле.

Оцінивши стан матушки і всі перспективи, бабця Якилина кличе мого діда, якому на той час не було і 10 років, на допомогу.Зібравши деякі травки, поспішили за матушкою.Та повела їх не додому, а в сторону церкви.Ну а там моїх рідних чекала картина маслом. Батюшка, в рясі на голе тіло, лежав на порозі церкви ногами доверху з червоно-синім обличчям і хрипів. Стало ясно що вже навіть зелені чорти на пару з білочкою залишили святого отця і от-от йому прийде кінець. Матушка голосила щось про загубленого церковного хреста і про порятунок нерадивого чоловіка.Баба Якилина вперши руки в боки сказала " Так, Микола, біжи до хати, бери кухля і полотно, по дорозі підбереш свіжого кінського кізяка в тканину і вицідиш в кухля"." Як кізяка?" аж перестала завивати матушка." А ось так.. Я свою роботу знаю і на ноги поставлю. Але буде знати як пити" Дід швиденько зробив те що Якилина веліла і вони удвох з матушкою влили" чудо - ліки" в батюшку. Через півгодинки почало відпускати. Чоловік навіть зміг піднятися і дістатися додому. Матушка дуже дякувала бабці за порятунок чоловіка, але ще більше просила щоб нікому нічого не розповідала. Хреста знайшли наступного дня на якомусь дереві. А батюшка з тих пір перестав так пити, мабуть вирішив що краще перекочувати у статус дуже набожної людини чим у такий спосіб всім доводити що він не падлюка)))))