Про Боса Та Село

ПРО БОСА ТА СЕЛО

Я покинула своє село, було там нудно, не весело,

В велике місто зараз лечу, бо спину гнути вже не хочу,

Я маю розум, та стать струнку, і я повірила тому дзвінку,

Кастинг легко, за мить пройшла, бос заможний – його знайшла!

Офіс, стіл, їде стілець, восьмий поверх - все капець,

Каву ношу, папір кладу, пил ганяю, дзвоню в Караганду,

Конференція на островах, всі друзі заздрять, та кажуть «Ах»,

Як мені, люди, ой, пощастило - вдачу я за бороду схопила!

От сідаємо на літачок, дурна, потрапила на цей гачок,

Яхта, пальми, та береги, всіх конкурентів - да у борги,

Все дуже круто і є запас, але не знала один нюанс,

Ліжко в нас одне на двох із босом, він в юнацтві – займався боксом.

У керівника, ой гарний смак, купив мені помаду, лак,

Але й я дівчина вже дурна, хоч і росла я серед лайна,

До його «ДІЇ» я мала код, у шлюб вступила, гуляй, народ!

Усі активи у нас вже спільні, є три заводи автомобільні.

Сідаєм разом у лімузин, везе він нас у магазин,

Дві шубки, сукня, круті штани, блідий він став – як дві стіни,

Прогрес це круто, є інтернет, лови, дівчино, крутий момент,

На все начальство управа є, якщо є ліжко на двох одне!

Подобається

#425 в Різне
#33 в Поезія

Відредаговано: 17.04.2026