Забувши, що таке вічність і як стати за штурвал свого життя,
Пішли шукати чужого відчаю, шляхи страждань, вкрай важкого буття,
Серед тисяч безкраїх варіантів
Поринули у страхи, незгоди та смуток
Ми думали, так буде краще
Довелося про все забути.
Розквітають серця вже промінням,
Зірки в небі сповіщають про мить:
Світло у кожній щілині
Куди не глянь - там іскорка добра,
Прийшла благословенна золота пора
Все складається легко і швидко, це кохання в усьому, любов
Тепер тут немає сумнівів чи недовіри, тут народжуються істинні мрії.
* * * * *
мені в силах пізнати світ
і я в змозі зрозуміти людину
ви так бігли прожити життя
що й забули про істинну силу
пробудіться, дозвольте собі проявити всю волю і жагу творити
візьміть відповідальність за власне життя,
щоб в любові, з любові та про любов говорити.
* * * * *
давай,
врывайся в мой мир изнутри
но что ты там испытаешь: любовь, доброту или страх углубиш?
мне ведь не надо твоих пониманий или от ума узнаваний
мы едины и все здесь всецело,
так я позволю тебе исследовать своё наполнения
бесконечно излучать вам любовь - моё любимое приключения
Відредаговано: 13.09.2023