Глава 27

Глава 27

– Привіт, друже не зайнятий.

Перед ними стояв високий, кремезний чоловік, чия постать мимоволі привертала увагу. Здавалося, він міг би одним поглядом змусити замовкнути цілу залу, але його усмішка руйнувала це враження ще до того, як хтось устигав насторожитися. Надто вже доброю вона була. Від неї ніби розходилося невидиме тепло, яке огортало все навколо, торкалося найпотаємніших куточків душі й змушувало мимоволі усміхнутися у відповідь.

Від нього пахло любов’ю, затишком і ледь вловимим ладаном - ароматом, у якому було щось давнє, майже священне. Він нагадував про щирі молитви, невимовлені прохання й почуття, для яких часом не вистачає жодних слів.

Янгол Сердець. Саме той, кому до снаги поєднувати непоєднуване, знаходити шлях одне до одного для тих, хто, здавалося б, ніколи не мав зустрітися, і запалювати почуття там, де давно згасла остання надія.

– Так, як і ти – весь час. Але завжди можна знайти хвилину - було б бажання. Я вас уважно слухаю. Може хочете елію? У мене є дуже смачний, майже колекційний.

– Так думаю буде доречно. Бо Аніта нещодавно повернулась з Плоті. Ще недуже  добре почувається тут.

– Так швидко? – Він аж здивувався.

– І Ви все знаєте? Пане Янгол Сердець, звідки ви можете… Ой, краще я сяду.

– Сідай, сідай ми зараз все тобі пояснюю. Але треба почати з самого початку. Ось тримай елій, розслабся та слухай. Почне Янгол Долі, а я підключусь пізніше, там де я буду потрібен. Друже розповідай, а я теж сьорбну трохи живильної водиці. – Він казав невимовно затишно і тепло.

– Кожен раз коли до мене потрапляли договори Ліама та Іди (будемо називати їх так, щоб не плутатись). Я завжди дивувався, чому жодного разу вони не брали бонусів. При чому кожне життя це важкі випробування з подолання багатьох труднощів. І з кожним разом вони брали більше і проходили швидше. Вертались і знов пірнали. По часовому простору у них навіть відпочинку не було. Я став придивлятись до них уважніше. І ось, що виявив. Так Ліам – це дуже амбітна душа він прагне пізнати всі грані у Плоті, щоб бути найкращим Наставником. До зустрічі з Ідою він спускався 40 разів сам. Був у різних іпостасях, але все вивчав і проходив шлях чудово. І ось одного разу він обирає Тару в Залі Душ і пропонує на одне життя піти разом. Йому потрібен такий досвід також. Але одного виявляється замало. Друге, третє, четверте втілення. А навіщо далі? Я довго себе питав про це і не міг зрозуміти.

Іда одна з наймиліших і чуйних душ. Завжди обирала те, що в життях допомагала людям, нехтуючи собою. Рано вона зрозуміла, що це її призначення. Така лінія душі. Вона не йшла навпомацки шукаючи себе в різних виявах життя. Милосердя їй не давалось важко це її суть. І ось одного разу в Залі очікування до неї підходить Ліам та пропонує піти разом. Іда інакше, ніж прохання про допомогу - це не зчитує і легко погоджується. Не забуваємо, що ця душа заточена служити людям, на шкоду собі. Я досі не розумію, як Ліам це вирахував. Але ж є, як є. І ось пройшовши з нею життя Ліам ставить галочки для себе де він пройшов щось цінне, важливе і нове. Йому подобається. І він знов і знов просить Іду іти разом. А вона ж не може йому відмовити. Хоча обидва вже давно можуть стати гарним Наставником. Але Ліаму вже мало. Він хоче взяти крила не просто срібні, а вже інкрустовані діамантами і зайти  в Зал Наставників найкращим з найкращих. І кожне спільне втілення він обирає все важче і важче. Допоки Іда не зрозуміла свою цінність, своє покликання, голос своєї душі і свою приналежність. Вона не хоче вже втілень, які не приносять їй радості. Вона хоче знов допомагати іншим, бути не лише маріонеткою в грі Ліама. Її мучать сумніви і вона вирішує не втілюватись. Але Ліам вмовляє її не бешкетувати і не думати про дурниці, а йти вчитись і працювати над своїм розвитком. Неохоче, Іда все ж погоджується, але без бажання. Аж тут ти Аніто, приходиш їй на поміч. Зі своєю ідеєю використати, хоч в останньому втіленні, бонус. І тут в неї з’являється і бажання, і азарт. Іда погоджується, бере найгарніший аватар та іде до Ангела Серця, щоб він обрав найкращий варіант із можливих бонусів.

– Так, вона прийшла і ми уклали Договір на отримання бонусу. Але, коли я вибирав найкращий варіант, серед найкращих, то виявилось, що це і є Ліам. Я не міг зрозуміти, як це він може бути одночасно і кармічним, і духовним. І не знав, як це зв’язати до купи. Адже по Договору між Ліамом та Ідою, після проходження уроків, його неодмінно мають підняти але одночасно він має стати духовним партнером для Іди.

– Але ж Ліам не заключав з вами Угоди на отримання, навіть права дізнатись, а тим паче відчути справжнє кохання. Нащо воно йому?

– Так Аніто ти права. Але попри кохання, долі, призначення та вибір – є Божа воля, а вона завжди найголовніша. Тому маючи такий пазл я пішов до Янгола Долі, щоб він допоміг мені зрозуміти, що робити далі. І якщо у нас Ліам є важливим пазлом, то ми ніяк не можемо викинути його з гри і мали зробити все максимально комфортно для них, для проходження завдання.

– Ой, точно і яке ж у них завдання. Я так розумію одне на двох? – Аніта почала трохи розуміти сенс того, що відбувається.

– Так, ти зловила суть. – підхопив Янгол Сердець. - Їх завдання : «Кохання – це чесність». Саме тому ми вирішили поставити їх в такі умови де від самого початку буде багато брехні.

– Тобто, це ви дали їм змогу спуститись у Плоть без втрати пам’яті і досвіду минулих життів.

– Саме так. – Погодився Янгол Долі.