4. Історія

Куди голка — туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка

- Аіре ну ти чого ?

Стелла зав’язувала коси коли до неї підійшов хлопець і обняв її з-за спини.

- Я не хочу тебе втратити, коли ти зникла я не знав що й робити далі без тебе.

Дівчина повернулася та обняла його, теплі обійми люблячої людини - це найкраще, що є для них. Пара так простояла не менше двох хвилин.

-Тебе шукають і дуже детально.

- ннууууу

- тільки ти вийдеш надвір тебе зразу знайдуть ті двоє.

- Навіть якщо я зміню зовнішність ?

- тоді процентів у тебе буде десь п’ятдесят з ста .

- ну хай із п’ятдесятьма, але ж все рівно більше ніж було.

- Чекатиму за дверима

- мг

Коли дівчина вийшла її не було упізнати плаття чорного кольору, кросівки, капелюшок, а особливо неможливо це лице колись були очі коричневі а волосся чорне тепер волосся руде а очі зеленні і трішки зморшкуватим як і руки.

- Відьма ! сказали б якщо тебе побачили старі люди похилого віку того часу.

- Ага

- Слухай а у нас залишилися ще мікрофони ?

- Так повинні десь бути, знайти ?

- Мг, я поки інформацію пошукаю, чому вона вибрала парк для експерименту.

Хлопець пішов, а дівчина залишилася сіла за стіл та розпочала роботу. «Мундус і чого ти так любила парки що й досі його не покидаєш ?»

- Щось знайшла ?

 Дівчина не  відриваючи очі від екрана сказала. У хлопця тоді в руках була коробочка з проводками запилена пилюкою.

- Так дещо є Кейсел любила природу, її лабораторія була на природі, ще вона померла також на природі у лісі, а зараз це… невже наш парк ?!

 Аір підійшов ближче дивлячись на екран

- Давай визначу де воно було

Дівчина передвинула ноут, щоб хлопцю зручніше та відвинула стілець, щоб їй зручніше розбирати те що у коробці.

- Є!

Ще декілька кнопок по клавіатурі і хлопець почав говорити.

- Біля третього дерева з ліва та столика справа на три кроки. Подивись

Дівчина повернула голову.

- Та це ж місце було на цій галявині де був дим.

- Мг, може тобі краще піти вечором, привид буде там, може підемо туди разом ?

- Ні я повина сама з нею поговорити, можеш провести туди, але …

- Я зрозумів тоді чекаємо вечора і йдемо.

- Так

Вона підійшла та обійняла .

- Хочеш виговоритися ?

Хлопець поклав на її теплі щоки, його гарячі руки.

- Мг

Він ніжно поцілував її в носик та пішов за морозивом до холодильника. Коли сіли на диван та розкрили морозиво з трьома смаками та оріховою стружкою. Дівчина почала говорити.

- Коли я була з тими хлопцями перша моя думка була ого ! за ними мабуть стільки дівчат бігає ! І коли вони знайдуть ту саму то будуть як ми з тобою або може й краще. А тоді коли вони сказали що виходити за когось з них заміж я була в шоці і випала з реальності.

- То вони захотіли заміж ?

Хлопець стиснув стаканчик з морозивом до такого що ледве не вилетів .

- Мг! Сказали за рятування життя я повинна виконати одне їх бажання.

- І?

- Що і ! Я не збираюся нізакого виходити заміж ! Ще чого їм захотілося. Чужу наречену красти !

Дівчина була трохи обурена відвернула голову і їла морозиво воно із швидкістю світла зникало на очах тоді хлопець відкусив своє морозиво та передав своє вже трохи покоцане морозиво дівчині замінивши ті які в неї були на нове. Доїдали вони в тиші, перевертні дивилися серіал, яку не додивилися того дня, потім відпочили Стелла зробила маленькій макіяж надягла кепку та спортивний костюм, маска так само був вдягнутий і Аір .

- Ти точно хочеш надягти мікрофон ?

- Так, давай вже швидше з усім розберемося.

Хлопець надів на дівчину пристрій і вони йшли до парку.

- Як гадаєш ідея яку я розробила правильна ?

- Тут з’якого боку дивитись  

- Будь обережна, хтозна що в неї на думці.

Дівчина посміхнулась.

Дійшовши до дерев’яного мосту в парку хлопець зупинився вона. Зазирнула в його очі та рішуче сказала

- Я скоро буду не переживай .

- Знаю …

Вона підійшла до нього та міцно обійняла і швидко пішла . На галявині нікого спочатку не було, але потім перед її очима появилася постать це була не жінка, а чоловік він підійшов спершу показав на себе потім на неї і пішов покликавши її за собою. Стелла пішла за ним до якогось дерева. Примара показала де сиділа Кейлес Мундус і дивилася на квіти які виросли де вона була вбита, дівчина підійшла ближче та сіла ззаду неї і промовила спокійно .

- Ти не винна

Примарна дівчина нічого не відповіла, тільки повернула свою голову. Її погляд був пустим наче скло яке ніколи не витирали і на нього припало багато пилюки. Потім вона відповіла.

- Коун це ти її привів ?

- Інша примара визирнула з-за дерева та махнуло головою погоджуючись.

- Нащо ти прийшла сюди ?

Тоді дівчина відповіла

- Ти хотіла спокою в душі тому зробила порошок який змінює почуття інших .

- Так

- Чому ти це зробила ?

- А є цьому причина ? Я тільки хотіла щастя всім добрим людям щоб вони почували себе не почували самотніми на цьому світі .

- Але я не була самотньою у мене є Аір .

- Справді ?

- Так

- Тоді експеримент був непотрібним ?

Примара була ще засмучена ніж була.

- Ні, це не зовсім так. Тепер я знаю точно що мої стосунки з хлопцем були щирішими та відкритими без ніякої брехні чи чогось іншого.

- Тоді нащо знімати закляття, хай буде так як уже є.

- Так не можна ! потрібно зняти чари, які були накладені на них .

- Чому ти про них хвилюєшся ?

- Бо вони хвилювалися та чого душею кривити якби ми з ними були знайомі то запросили на весілля яке скоро відбудеться можливо дружили вони гарні друзі і колись будуть гарними хлопцями або чоловіками комусь, ннууу, якщо Куро характер свій примирить.