Глава 13. Катя.

З дванадцяти ранку ми шукали прикрасу Меліси на озері.Так так вам не почулося на озері.А найголовніше вона забула де її копала.А наше озеро нічим не відрізняється там просто пісок.Тому в якому семе місці Меліса щось копала не зрозуміло.Це буде тяжко визначити.Ми вже другу годину намагаємося щось знайти.

-Зі сторони це виглядає так ніби ми шукаємо наркоту.Вибачте мене.-сказала я нашій команді.

-Що подієш?-спитала Ася.-Треба шукати.

-Шукаємо.

Ми вже перекопали весь пляж,це напевно найбільш складне завдання на весь час гри.А якщо буде ще гірше?Я боюсь вже навіть уявити що там буде.

-Сьогодні не найкращий день для пошуку чогось.Та ще й такого складного!20градусів тепла.Капець.-сказала я.

-Згаден.-підійшов до мене Майкл.-Але нам треба його знайти.

-Може вона закопала його під воду,або взагалі кинула у воду?

-Моніка!Я копала кулон.Не кадала!Шукай,а то вона зі своїм коханням балакає.

-Мелі..

-Не звертай уваги.-сказав Майкл і підморгнувши пішов далі.

Зі своїм коханим розмовляє бе бе бе-перекривляла я Мелісу.Ми копали без зупинки,люди дивилися на нас як на прибульців.Ну так,якась ненормальна компанія перерила весь пляж.

-Добрий день,законослухняні громадяни.Ви ж саме такі?-промовив молодий чоловік.

Ми підняли голову і побачили перед собою двох поліцейських.Тільки цього не вистачало.-подумала я.І як нам пояснити те що ми зараз робимо.Наша компанія зібралася до купи.Майкл промовив:

-Добрий день-Майкл придивився до бейджика чоловіка.-Берізка Олексій Сергійович.Якісь питання?

-Так,молодий чоловіче.Нас викликав отой чоловік.-лейтенант Берізка показав пальцем на чоловіка який стояв в декількох метрів назад. Чоловік побачивши що ми дивимося на нього одягнув капішон і пішов геть.-Він сказав що ви шукаєте заборонені речі.Тобто наркотики.

-Ні,ви що.

-Тоді, будь ласка, поясніть мені  навіщо вам лопати.І що взагалі ви тут робите?

-Добре.

Майкл задумався.Я також.Що нам відповісти?Якщо ми скажемо що шукаємо кулон аби звільнити себе від смерті нам ніхто не повірить.Поки я думала Майкл відповів:

-Це гра.

-Яка гра?-підняв брову чоловік який стояв поруч,на ім'я Молотов Андрій Анатолійович.

-Стара.Короче треба знайти скельце від бляшанки,а як ви знаєте на пляжі їх багато,тому ми граємо саме тут.Лопати нам для того щоб руки не порізати,і рукавички теж.Пакети для зручності,вода пити.

-А скельце вам навіщо?-спитав Андрій Анатолійович.

-А точно.Скельце нам для того щоб потім викопати ямку.Пісок намочити водою,покласти щось,там наприклад листок,щось пряме,а на верх скельце і закопати.А потім ми якось помічаємо те місце де копали і інші гравці шукають це.Хто виграв..хто виграв..

-Ну?Що робить той хто виграв?

Майкл явно заплутався.

-Цілує.Цілує дівчину.-крикнув Гарі.

Всі ми обернулися назад,бо Гарі стояв в кінці.

-Еее,добре.Це начебто законо, покажіть пакети.

Ми показали пакети поліцейським,вони перевірили їх.

-Наркотики відсутні.-сказав лейтенант Берізка своєму напарнику.

-Чудово.Тоді діти вибачте.Обовязок в нас такий.

-Гарного дня.-сказав лейтенант Берізка.

-І вам.

Коли двоє чоловіків пішли ми видихнули.

-Фух.-сказав Майкл.-А ти Гарі просто...

-Що просто?Треба було рятувати-захищав себе він.

-Так,так.Рятувати-сказала Марта яка завжди все підтверджувала.

-До роботи.-сказав Майкл.

-Знаєте що-почала казати я-Мені той чоловік з капішоном здався знайомим.Він швидко пішов.Хоч повинен був бути з поліцейськими.

-О тож бо.-сказала Марта

-Десь я його бачила.-я почала згадувати де й коли я могла його бачити.-Дядя Толя!Точно.Це він.

-Хто такий дядя Толя?-спитав Майкл.

-Мій сусід,він поверхом вище живе.

-Навіщо твоєму сусіду викликати на нас поліцію?Він би підійшов,спитав що та куди?Вирішили б.

-Ага,ага.-підтвердела Марта

-Можливо..Добре,я напевно помилилася.Далеко було.І лице я не дуже роздивилася.

Ми стали працювати далі.Вирішивши що я просто помилилася. 

Ми копали-копали і іще раз копали.І нарешті знайшли.

-Є!Знайшла!-прокричала Аріана.

Ми збіглися навколо нашої товаришки.

-Воно?-спитав Майкл у Меліси.

-Так!Воно!-посміхнулася та.

-Урааа.Нарешті.-прокричав Майкл.-Молодець Аріана.

Ми нарешті знайшли його.Кулон був бірюзовим.У формі якогось кристалу.Ми поспішили до галявини.Через 36 хвилин ходьби і чотирьох годин пошуків ми нарешті можемо бути вільними.Обряд ми провели за звичкою.Вранці планували ще про щось поговорити,погуляти.А після ціх пошуків дуже втомилися.Тому всі пішли по будинках.В 18:46 я відкрила двері квартири і ще не знала що мене там чекає...

-Я вдома.

-До тебе гості.

-Хто?

-Начебто подруга.Я її не пам'ятаю.

-Окей.

Дивно.Що за подруга?Точно не Ася.Маша?Ні.Вона на морі.Я відкрила двері кімнати і побачила постать дівчини.Дівчина обернулася.

-Ти мене не знаєш,але я тебе доообреее знаю стерво.

-Ти ненормальна.Ти хто?Я вперше тебе бачу.

-Майкл не казав що в нього дівчина є?Ти чого до нього лізеш?Губів таких солодких не бачила?

-Він мені не треба.

-А якого біса ти його цілувала?

-Ти хто взагалі?-я почала говорити на високому тоні.-Звідки ти це знаєш?

-Аріана дуже добра дівчина.

-А точно,ти Катя?

-Аааа,так ти стерво знала про те що у Майкла є дівчина і ім'я моє знала.І все одно лізла.

-Імя казала Аріана.Я випадково почула.Вона казала що Катя теж мене ненавидить.Ось я і подумала.А до Майкла твого я не лізла.Він сам.

-Сам?Сам погань?

Катя взяла мене за волосся.

-Ти здуріла?Відпусти!Боляче!

До кімнати ввійшла мама.Дуже вчасно.З чашками чая.Катя відпустила мене.І вийшла з кімнати.