Глава 12. Монета на удачу.

Сьогодні в ранці я прокинулася з гарним настроєм.Пташки щебетати не переставали,за вікном сонце пробивалося у вікна.Сонічні промінці світили мені прямо в око і це єдине що мені не подобалося.Я встала з гарним настроєм на годиннику було 10:25.Я не поспішала тому-що сьогодні ми маємо прийти о 12:00.Десь так.Я застелила ліжко і пішла у вітальню.Там батьки дивилися телеканал "У світі тварин".Він йде по суботах.На журнальному столику я побачила гарну монету на яку світило весняне сонце.

-Добрий ранок.-привіталася я.

-Добрий ранок,люба.-сказала мама.

-Добрий-приєднався тато.

-Що це за монета?-спитала я з сяйвом у очах.

-На удачу.-сказав тато.-Таку монету випускають кожен місяць і їх всього 50 штук на весь Київ.Е ще 10 їх можна купити за гроші.Але сума за монету завелика.1760гривень.Багато.

-Круто.А звідки вона у нас?-спитала я.

-Мамі в магазині дісталась.

-Вау.Пощастило.І на скільки ця монета удачна?

-Не знаю.Кажуть поки власник не загубить.

-Мамо,бережи її.

-Доню,я тут подумала мені вона не треба.Хочеш бери.

-Серьозно?-я світилася і це мабуть було помітно сусідньому будинку.

-Так.

-Дякую.Ти кращя.

Я зхватила монету зі стола і побігла до себе.Монету я поклала під чехол телефона.Потім я снідала омлетом з салатом і запила це зеленим чаєм.Сьогодні я одягла джинси і світшот.А на ноги я одягла білі кросівки.З дому я вийшла раніше ніж треба.І вже за 20хвилин була там.На галявині був лише Майкл.

-Ми будемо самі?

-Ти б полуничка прийшла  ще о 8 ранку.Звісно не самі,а хотілося б.

-Майкл!

-Що Майкл?Ще прийдуть.Зараз лише 11:30.

-Почекаємо.

-Звісно куди ми дінемося.

-Що ти робиш?

-Речі збираю.

-Які?

-Ті які ми знайшли.Іди подивись.

Я встала і пішла в будиночок там було тісно.На стінках мов в книжках були розставлені баночки з зіллями.А в кінці будиночка стояв Майкл з коробкою.Я пішла до нього.Там було вузько.

-Майкл а це що?-спитала я стоячи в притик до стіни.

Хлопець обернувся.Ми стояли в цьому вузенькому коридорчику дуже близько один до одного.Я дивилася в його очі.А він на мої губи.Я стояла мов причарована.Майкл підвів очі вище і тепер ми дивилися один одному в очі.

-А це зілля для сили.

-Яке зілля?А да точно.Вибач.

Я вийшла з будиночку,та що там вийшла вилетіла.Що за ганьба?Господи чого я не можу себе контролювати разом з ним?Я сіла на стілець і дістала монету.Ну і де та удача?Монета, монета хочу Майкла.І де магія?Нема.Треба вірити як каже бабуся.Мене обіяняли заду чиїсь руки.Це Ася подумала я.Обернулася але побачила Майкла.І моя усмішка спала з обличчя.А вже за лічині секунди я відчула тривожність.

-Ти мені не рада?Вибач я не хотів тебе образити.

-Ти не образив.

-Чого ти так швидко пішла?

-Мені було не зручно.

-Від чого?Все ніби ок.

-Ага,сядь поруч.

Майкл сів поруч.Коли він сидів,а не стояв наді мною мені було спокійніше.Монета.Я згадала про монету.Здійснилось.

-Щось не так?Я щось не так зробив?

-Ні,Майкл все добре.

Я подивилася хлопцю в очі.Він вже дивився на мене.В цей раз мене переповняли вже інші емоції.Страх,непевність,бажання.Майкл нахилився аби поцілувати мене.

-Я вам не заважаю?

-Гарі,твою матір.Не міг зачекати?-спалахнув Майкл.-Взяв все пересрав.Дякую,друг.

Майкл потиснув руку Гарі так що та могла відлетіти.

-Вибач,я не знав що це так важливо для тебе.

-Ага,будем вважати за правду.

Майкл пішов до будинку.А Гарі підійшов до мене і сів поруч.

-Вибач.

-Не має за що вибачатись.

-Але ж ви тут...

-Гарі,ти знаешь Майкла.А я просто...Дурепа.

-Гарна дурепа.

-Що?-непочула я.

-Нічого, нічого.Що це в тебе?-спитав Гарі.

-Ти про це?

-Ага

-Монета на удачу.

-О у мене теж така була.

-А де вона зараз?

-Точно.Майкл!Майкл!-Гарі кликав свого товариша.

-Що треба?-спитав Майкл.

-Я знаю.

-Що знаєш?

-Ми будемо шукати монету.

-Яку?

-Таку,як у Моніки.У мене була я закопав біля свого будинку.Удачу не приносила.

-Треба вірити..-пошепки сказала я.

-Що?

-Нічого,то я не вам.Пішли шукати?

-Так.-сказав Майкл.

-Ні,ні.Я сам піду шукати.

Гарі взяв інструменти і підморгнувши Майклу пішов.Майкл сів поруч.

-Не починай,будь -ласка.-попросила я.

-Ти ж хочеш.

-Ти.Ти хочеш.

На галявину зайшли Ростік,Єдвард,Меліса і Назар.Майкл встав і привітався з хлопцями.Всіма крім Назара,але Назар не дуже і хотів.Через хвилин п'ять прийшли всі інші.Ми за традицією сіли на стільці і чекали подальших команд.

-Що шукаємо на цей раз?-спитала Меліса.

-Гарі вже шукає.

Ми сиділи чекали Гарі.Десь через хвилин п'ятнадцять він прийшов.

-Знайшов?-встав Майкл.

-Так,ось.

Ми побачили точно таку ж монета як у мене,але іншого року.Монета була в прозорому пакеті.

-Діставай.

Ми стали в коло і почали проводити обряд.

-Монета

-Ми

-Звільняємо

-Тебе

-Від 

-Чорної

-Магії

-Не

-Тримай

-Нас

-Сорок

-Днів

-Короля