Глава 7. День два.

Від лиця матері.

-У мене зникла дитина ви можете щось зробити?

-Вашій донці 15,років,підлітковий вік,може десь загулялась.Приходьте через три дні.Якщо дочка не повернеться.

-Ви знущаєтесь?У нас зникла дочка.Вона завжди попереджала нас якщо десь затримається або буде в гостях.Ніхто з друзів її не бачив.Її вже день дома немає.-до розмови приєднався мій чоловік.

-Нічим не можу допомогти.Звертайтесь через три дні.

-Дайте лист,я буду писати скаргу.

Офіцер Берізка Антон Павлович підхопилася зі столу і сказав:

-Ви що не треба ніякої скарги.Все буде.Ми знайдемо вашу дочку.Напишіть заяву про зникнення і надайте інформацію про дитину.

Від лиця Асі.

Ми з нашою компанією зібралися в парку.Нам треба було хоч щось робити.Нам всім знову прийшов лист.Ми не відкривали було страшно.

-Готові?Відкриваємо?-спитав Майкл.

-Ні,а якщо там буде написано де він її вбив.-я плакала ще дужче,під моїми очами були синці,я не спала всю ніч.На душі було тяжко і боляче.

-Відкривайте.

Ми всі відкрили конверт.Від побаченого у мене почалась істерика.

-...Приходьте завтра о 15:00.На озеро "Чистоводне".Помянете свою подругу.День смерті-19квітня.15:00.2023.-прочитав Ростік.

-Це ж завтра.Вона ще жива.-радісно промовив Майкл.

-Ще..-повторила я.

-У мене є план.-сказав Майкл вже бадьоріше.-Завтра ми всі прийдемо на те озеро о 12:00 і будемо чекати його.А потім врятуємо Моніку.

-Може краще в поліцію?-спитав Ростік.

-Ні,вони скажуть що це жарти.

Від лиця головного героя.

Я лежала на брудному матраці,моє тіло свербіло і сильно боліло.В цьому місці було темно.Але я бачила в кінці маленьке віконечко.Я почула кроки і прикинулася що сплю.

-Жива?-шторхнув мене чоловік.-Їсти сідай.Ти що глуха?Я пришвидчу час смерті.

-Жива,я жива.

-Їж.-чоловік дав мені миску з якоюсь кашою.

-Я не буду це їсти.

-Не хочеш не треба.

Чоловік забрав миску відніс кудись в інше місце і повернувся до мене.Він сів на стілець поруч.

-Ну що розказуй?Хочеш помирати?

-Навіщо це все?Ви маняк?

-Ні, сонечко.Я просто помщуся вам.Всім.

-Що ми вам зробили?

-Якщо я скажу що, ви зрозумієте хто я.І я не зможу здійснити свій план,дитиночко.

-Я помру?

-Так,але не переживай це буде швидко.

-Ви мене вбєти?

-Ні,ти сама.Ти просто стрибнеш з моста.А навіть якщо ти вмієш плавати тебе це не врятує тому що ти будеш зв'язана.

-А рідні?Що буде з ними?

-Нехай вони переживуть таку ж біль яку пережив я.

-Вашу дитину вбили?

-Забагато запитань,МОНІКА.

Чорний встав і пішов у невідомому напрямку.Останє слово він підкреслив.Це той хто знає мене і всіх моїх друзів.Хто ж це.Може це вчитель фізкультури?Та ні,про що я думаю?Вчителя з географії?Він останнім часом такий дивний і як раз казав де буде нас топити,якщо ми не пройдемо тест...Та ні,це точно не він.За тест з географії не вбивають,можуть поставити вбивчу двійку.Це хтось інший,але хто?Злодій не разу не показав своє лице і навіть не залишив натяку на те хто він.Все про що я знаю це те що у нього щось трапилося з дитиною.Вона померла?Я згадувала вчорашній день.Те,як вийшла на вулицю тихо і тут удар по голові.Злодій точно мав знати де я живу і коли буду виходити з дому.А якщо злодій цього не знає і нас здає хтось з наших?Та ні.Вони всі чесні.Думки з'їдали мене з середини.Я згадувала моменти з Майклом.А якщо це кохання?Як зрозуміти що кохаєш?Я не думаю що кохання це щось таке,повинен бити дзинь в голову.Чи щось таке.Я не знаю.А якщо він мене кохає?А якщо не просто так поцілував?Ні.Це не те про що я повинна думати перед смертю.Чи те?Я так заплуталася.Мені так не хотілося щоб він мене чіпав,було не зручно.А зараз хочеться його обіймів.От якби все повернути назад.В той момент.В той момент біля річечки.В той момент з поцілунком або в той де ми сиділи на лавочці.Це було так..так приємно..так добре.Мені подобається бути з ним на самоті.Хоча ні.Він точно не може мене кохати він просто так це робить.Він до кожної так чіпляється.Але не кожну в його списці він називає полуничкою.Чи кожну?Думки вбивали мене ще дужче.До самого вечора я думала про нього про нас.Про друзів,про те як не цінувала кожну хвилину і казала у мене ще багато часу попереду,про те що була груба з батьками,не дзвонила бабусі і дідусю.Але більше всього мені б захотілося опинитися в дома в теплому ліжку,в обіймах Майкла.