Останній переляк

Коли жінка повернулася з роботи, то одразу помітила, що з її коханим щось не так. Він дійсно був мовчазним і замкнутим, а коли вона намагалася з ним заговорити – або ігнорував, або неохоче кидав коротку відповідь. Трохи згодом ситуація зробилася геть іншою. Десь опівночі Романа охопила пристрасть. Він накинувся на дружину, як українець на сало. До того ж, це порівняння майже буквальне, бо жінка могла похизуватися досить товстим шаром жиру під спітнілою шкірою, вкритою целюлітом. Мар’я соромилася своєї повноти, проте не в ту ніч, бо чоловік пестив її тіло, наче вона найжаданіша дама в усьому світі. Та Марічка навіть не підозрювала, що в його уяві дехто зовсім інший… Через пару годин, одразу після шлюбних ігор, Рома знову зробився холодним і байдужим, а подальші його дії взагалі спантеличили співмешканку. Він мовчки дістав із шафки, що висіла на кухні, півлітрову банку та почав заглядати в кожний куточок квартири в пошуках павуків. Після побаченого, злякана жінка одразу зателефонувала у швидку допомогу.

-         Врятуйте мене, будь ласка, мій чоловік збожеволів, – пошепки проторохтіла вона.

-         Конкретніше, що він учинив? – суворо пролунало зі слухавки.

-         Він мовчки ходить по квартирі та збирає в банку павуків. Мені страшно, будь ласка…

-         Спробуйте нічого не вживати чи хоча б зменште дозу, чоловікові теж це порадьте, – прозвучало у відповідь із демонстративних посміхом. На фоні роздався регіт.

Знайдених чоловіком тваринок виявилося понад два десятки, вони знаходилися в банці та були позбавлені можливості втекти, бо єдиний можливий вихід перекрила груба чоловіча рука. Марія не могла повірити своїм очам. Вона тихо, тримтячим голосом питалася коханого, для чого він це робить, але близько підійти до нього не наважувалася через величезну кількість бридких, страшних створінь у його руці. Мужчина не відповів на жодне з Марічкиних запитань та ніяк не відреагував на благання зупинитися. Аж ось, як тільки він помістив до посудини найбільшого, волохатого павука, схожого на того, що заліз на його спину перед вчорашнім шляхом на роботу, звернув на неї увагу. Погляди зустрілися. Жінка вся тремтіла та відчувала кожен удар свого серця. Тонке волоссячко на руках встало дибки. Рожева майка, що облягала повний тулуб жінки почала поглинати піт зі спини та пахв. Дихати стало важче. Вирячені блакитні беньки дружини сльозилися від жаху, а позір чоловіка був пустим і безпристрасним. Його сірі очі здавалися скляними, в них не вбачалося жодної емоції – тотальна порожнеча. Він зробив кілька кроків назустріч до переляканої жіночки. Бідненька скрутилася в клубочок, як переляканий їжак. Чоловік став напроти неї та через секунду перехилив над її головою відкриту банку з купою павуків – худих, гладких, волохатих, гладеньких, з довгими ніжками та коротенькими, чорних, блідих та коричневих. Спочатку бідолашна арахнофобка кричала, проте вмить замовкла. Її вразливе серденько не впоралося з подоланням цього жаху. Інфаркт.