Ранок. Звідкілясь доноситься смачний, знайомий аромат. Сонний Роман приплентався на кухню та, побачивши свої улюблені шоколадні мафіни, миттєво пожвавішав.
- Сьогодні якесь свято? Хм, – задумався чоловік. – До твого Дня народження ще чотири місяці, Річниця була нещодавно, День знайомства – взимку, День зустрічі? Та наче ні… День, коли ми вперше поцілувалися? Чи обійнялися? Чи може сьогодні 1427 днів як ми живемо разом? – кепкував з жінки Рома.
- Не смішно. Це вдячність за те, що ти в мене є, – серйозно мовила Марічка. Та за вчорашню ніч, – пошепки додала вона. – Ти був просто неймовірним.
- Невже я сьогодні настільки тихо хропів, що довів тебе до такої ейфорії? Чи ти зранку хильнула для бадьорості?
- Дурні в тебе жарти.
- А якщо серйозно, ти про що? Я ж наче заснув одразу, як тільки прийняв горизонтальне положення…
- Ну, так, а потім прокинувся й почав моститися до мене поближче. Невже не пам’ятаєш? – недовірливо запитала дружина.
Роман поринув у власні думки, але так нічого й не відповів. Поснідавши, чоловік відправився на роботу. Усе, що він сказав жінці – «До вечора». Але, поки чоловік відчиняв двері, обраниця помітила на його спині гігантського павука. Тварина була вкрита густими волосинками темно-коричневого кольору. Марія заверещала не своїм голосом та відскочила від чоловіка, хоч і так була на великій відстані від нього. Коли коханий зрозумів що відбувається, він мовчки зняв із себе піджак, струсив павука на сходовий майданчик, який знаходився поза межами їхньої квартири, адже знав, що Мар’я до смерті боїться членистоногих, і продовжив свою путь. Зазвичай подружжя виходить на роботу одночасно. Пара разом крокує на маршрутну зупинку, а там розходиться, але сьогодні Роман пішов раніше. Його жінка не зрозуміла, що послужило причиною цього, лише припустила: мабуть серйозна зйомка та варто добре підготуватися.